Музичне виховання з методикою навчання

Завдання на перший тиждень карантину

Заняття: 17-18.

Змістовий модуль 3.  Позаурочна робота. Зміст шкільної програми «Музичне мистецтво».

Тема 1-2. Співацькі вправи, їх мета. Складання анотації до хорових творів і творів із слухання музики.

Мета:  Сформувати знання про поняття  «Співацькі вправи», «анотація до мухзичного твору».  Ознайомити здобувачів вищої освіти з видами співацьких вправ на уроці музичного мистецтва. Сприяти розвитку творчої самостійності майбутніх вчителів, формувати професійні компетентності, викликати інтерес до музики, вчити працювати з музичною літературою. Вчити робити аналіз музичних творів, складати анотації до творів із слухання музики, виявляти музичні особливості у творах, робити творчі порівняння. Розвивати вокально-хорові навички під час виконання музичних вправ і пісень. Формувати практичні вміння і навички під час співу. Прищеплювати любов до класичної, української, зарубіжної, сучасної музики.  Виховувати культуру слухання.

Репертуар: 

Слухання музики згідно програмі «Музичне мистецтво».

Укр.нар.поспівки.

Укр.нар.пісні.

 Пісні Н.Май.

Тип: Практичне заняття.

Обладнання: фортепіано, комп ютер, динаміки, наочність: смайлики настрою, «Музичний кошик», коло Лілуія, музично-дидактичні картки, «Скриня питань» (згідно НУШ),емоційно-образні словники, дитячі музичні інструменти (ксилофони, бубни, маракаси).

Література:

1.Л.Масол. Навчальна програма  «Музичне мистецтво» для початкових класів загальноосвітніх шкіл (1-4 клас), затверджена Колегією МОН.2016 р. Оновлена в 2018 р.

2. Завалко К. Інноваційні концепції музичного виховання. Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2018.

3. Лебедєва О.А. Загальношкільні свята і їх роль у розвитку дітей.  Реабілітація. Освіта. Розвиток. СП б, 2008. 

4. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. Посібник. – К.. 2012.

5. Корабльова Л.В. Роль образотворчої діяльності в пізнанні навколишнього світу школярами. // Тези міжнародної конференції «Дитина в сучасному світі», Т.II «Здоров'я дитини». СП б: Науковий центр проблем діалогу, 2003.

6. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної діяльності самостійності молодших школярів. К.: 2012.

7. Вигодський Л.С. Уява і творчість у дитячій творчості. М.: Просвіта, 2006.

8.Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. К.: «Лебідь», 2001.

9.Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. К. 1997.

10.Дмитріева Л. Г., Червоненко Н. М. Методика музичного виховання у школі: Підр. длястуд. серед, пед. закладів.— М.: Видавничий центр «Академія», 2000.
11. Огороднов Д. Виховання співака у самодіяльному ансамблі.— К.: Музич­на Україна, 1980.
3. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі.— Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2000.

                                План практичного заняття:   

Вступне слово викладача про місце даної  теми в курсі  предмету « Музичне виховання з методикою навчання».

Хоровий спів — один з найулюбленіших видів музичної діяльності дітей. Його значення різноманітне: сприяє розвиткові не лише музичних здібностей і голосу дитини, а й мислення, мов­лення, розширенню словникового запасу. Хоровий спів, викликаючи в молодших школярів яскраві емоції, впливає на естетичні і моральні по­чуття.

Проблеми вокального виховання дітей розглядали Т. Овчинникова, Н. Орлова, С. Гладка, А. Менабені, Г. Стулова, Ю. Юцевич та інші.

Значну роль у навчанні співу відіграють правильно сформовані спі­вацькі навички. Як відомо, навички — це закріплені, автоматизовані прийоми і способи роботи, що є складовими моментами в складній, свідомій діяльності. Результати досліджень, проведених науковцями, да­ють підставу стверджувати, що співацькі навички забезпечуються лише через відповідність реального звучання і внутрішніх музично-слухових уявлень учнів. Внутрішні музично-слухові уявлення пов'язані з рухови­ми і створюють настроєність у рухах, готовність до певних дій, що від­повідають художньому завданню.

Вокальними навичками є співацька установа, дихання, звукоутворення і звуковедення, дикція й чистота інтонування.

Співацька установа, створюючи сприятливі умови для виразного співу, забезпечує зручне положення корпусу, го­лови, правильне відкривання рота під час співу. Від неї зале­жать дихання і звукоутворення; крім того, вона дисциплінує дітей, є першою організуючою ланкою колективного співу.

Під час співу важливе значення має дихання. Уміння чи невміння дихати позначається на якості звуку, чистоті інто­нування й на інших характеристиках хорового звучання. Роз­різняють три види співацького дихання: грудне, діафрагматичне і грудодіафрагматичне (останнє вважають найраціональнішим). Педагоги-музиканти зазначають, що слід не акцентувати увагу дітей на диханні, а виробляти його в про­цесі навчання поступово, у комплексі з іншими вокальними навичками.

Співацьке звукоутворення і звуковедення багато в чому залежить від співацької установки й дихання; якщо ці навич­ки не сформовано, робота над звукоутворенням навряд чи буде успішною. Формувати в голосі дітей співочість, навчити їх «тягти» звук — одне з головних завдань вокального вихо­вання. Від чіткого вимовляння голосних і приголосних зву­ків залежить розвиток у голосі дзвінкості й рівності — важ­ливих властивостей співацького голосу.

Важливою умовою хорового звучання є точне виконання звуків за висотою, тобто стрій і співацька інтонація. Хоро­ший стрій у хорі залежить від того, якою мірою розвинений музичний слух учнів, від їхньої уваги та вміння володіти своїм голосом і співацькими навичками, від фізичного й емоцій­ного стану співаків.

Ансамбль, як відомо, означає суцільність, урівноваженість, узгодженість голосів. У хоровому співі розрізняють інтона­ційний, ритмічний, тембровий, дикційний, а також худож­ній ансамблі.

Складність формування співацьких навичок у тому, що молодшим школярам важко проаналізувати навчальне завдан­ня, побачити зв'язок між окремими навичками, що формую­ться в комплексі, перенести досягнені результати з вивчено­го завдання на нове.

Ефективним засобом формування співацьких навичок є вокально-хорові вправи — багаторазово повторені спеціаль­но організовані вокальні дії. Під час розучування вправ слід додержуватися принципу єдності художнього й технічного, прагнути до емоційно-виразного забарвлення голосу. Для сти­мулювання позитивних емоцій доцільно розучувати вправи, що звучать у мажорному ладі.

На початковому етапі навчання мелодію нової вправи ба­жано підтримувати акомпанементом. Це потрібно не лише для досягнення чистоти інтонування, а й для розвитку гар­монійного слуху учнів. Коли інтонація в них буде стійкою, можна обмежитися гармонійною підтримкою. Іноді для роз­витку координації слуху й голосу корисно співати вправи без супроводу (з попередньою ладовою настройкою).

Початкові вокально-хорові вправи слід співати неголос­но, на природно відтворених звуках (так званий примарний тон, найчастіше це фа* — соль1. Поступово діапазон вправ розширюється. Водночас вибір поєднань голосних і приго­лосних звуків зумовлений завданнями вокально-хорового роз­витку учнів конкретного класу. Корисні різні співацькі впра­ви, зокрема на легато, стаккато, з різним звуковисотним і ритмічним малюнком. Головна умова результативності — про­думаність вокально-хорової роботи, що запобігає безцільним повторенням.

Як показали спостереження за роботою з 6—7-річними дітьми, чистота співацького інтонування формується в них повільно, що пояснюється зокрема недостатньою цілеспря­мованістю навчання. Учитель повинен особливу увагу приді­лити початковому етапові становлення співацької інтонації в дітей.

На підготовчому етапі роботи було поставлено, в основно­му, два навчальних завдання: розвиток музичного сприйман­ня учнів; розвиток зовнішньо-внутрішнього слуху, їх реалізу­вали послідовно, оскільки ми вважали за доцільне спочатку допомогти дітям накопичити музичні враження, розвинути уяву, фантазію, музичну пам'ять. Друге завдання пов'язане з використанням у музичній практиці набутих знань і навичок.

Конкретизуємо перше завдання: під час слухання музики звертати увагу дітей на музичний звук та його основні влас­тивості (зокрема звуковисотність), враховуючи, що розвиток зовнішнього слуху сприятиме розвиткові внутрішнього.

Друге завдання підготовчого етапу реалізували на основі формування внутрішніх музично-слухових уявлень, що від­повідають реальному звучанню. Учням було запропоновано такі завдання:

1. Послухати два різні за висотою звуки (послідовно), по­тім знову послухати їх (під час повторення один із них зміне­но) і визначити, який звук змінився і як саме.

2. Визначити, чи правильно вчитель співає звук порівня­но з тим, що прозвучав на фортепіано (звук навмисно від­творювали неправильно).

3. Послухати три звуки на фортепіано (рух поступеневий), під час повторного прослухування визначити, який з них пропущено.

4. Послухати кілька звуків, що відтворюються одночасно, і визначити їх кількість.

5. Визначити напрям руху мелодії.

6. Прослухати стрибкоподібну мелодію й показати, куди вона рухається.

7. Під час повторення стрибкоподібної мелодії зобразити графічно її звуковисотний малюнок.

8. Брати участь у музичному діалозі, відповідаючи вчите­леві низьким або високим голосом залежно від того, в кого треба перевтілитися — у ведмежат чи пташенят.

Використовуючи викладені вправи, пропонуємо дітям «ді­стати» цей звук. Водночас застосовуємо метод «спроб і помилок», значення якого в даному випадку полягає в тому, що він ґрунтується на слуховому контролі. Ми праг­нули до того, аби учні звикали оцінювати й коректувати співацький звук за допомогою музичного слуху. Працювали з групами (по два-три учні), а також індивідуально. Навички «потрапляння» на певний звук поступово автоматизуються.

Під час розучування пісні доцільно додержувати такої по­етапності: 1) підготовка до слухання твору; 2) його сприй­мання; 3) попередня бесіда про пісню; 4) її розучування; 5) аналіз; 6) повторення. Для кожного етапу визначено певні завдання і відповідні методичні прийоми.

Готують до сприймання пісні методом розповіді або бесі­ди. Завдання підготовки — зацікавити дітей піснею та емоцій­но настроїти їх на сприймання музики. Водночас бажано не тільки повідомити дітям, що будемо розучувати таку-то піс­ню, а й зацікавити їх.

Іноді можна ознайомити дітей з історією твору, якщо во­на цікава для них.

Перед прослухуванням корисно запропонувати учням роз­казати потім, про що йдеться в пісні. Це спонукає їх уважно слухати твір, сприймаючи його загалом.

Готувати учнів до сприймання пісні можна також, озна­йомлюючи їх з віршованим текстом. Виразно прочитавши слова, учитель проводить бесіду про зміст і настрій твору, пропонує дітям охарактеризувати відповідну музику, що ви­никла в їхній уяві.

Демонстрування пісні має бути художнім, виразним. Мож­ливі різні шляхи: виконання пісні вчителем або учнями, під­готовленими заздалегідь, використання грамзапису. Бажано чергувати різні варіанти.

Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хо­рові вправи.
Їх мета — формування співацьких навичок, розвиток ди­тячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основ­ні категорії. До першої належать ті, що застосовуються поза зв'язком із певним музичним твором. Вони сприяють послідовному ОВОЛОДІН­НЮ засобами вокально-хорової виразності, досягненню вищого рівня художнього виконання.
Вправи другої категорії спрямовані на подолання конкретних труд­нощів під час розучування твору. Ці вправи виконують вужчі завдання і не можуть бути систематизованими з більшою чіткістю та послідовністю.
Застосовуючи в хоровому навчанні ті чи інші вправи, важливо звертати особливу увагу на виховання в учнів свідомого відношення до них. Необхідною умовою дієвості вправ є послідовне ускладнення навчальних завдань, які вимагають від дітей певних зусиль. Послі­довність в ускладненні вправ впливає на збереження зацікавленості й уваги дітей до занять, а також наполегливості в подоланні вокаль­но-хорових труднощів.

Для вправ можна використовувати нескладні поспівки, забавлянки, музичний матеріал із репертуару, що вивчається, мелодії з творів, призначених для слухання. Усі вправи мають включати­ся в урок з урахуванням принципів послідовності, систематичності та доступності.

 Деякі прийоми диференційованого навчання співу.

На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висува­ючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кож­ному учню оволодіти своїм співацьким голосом. Тому для успішного вокального виховання колективу слід керуватися принципом індиві­дуального підходу до учня.

Принцип індивідуального підходу виявляється в різних формах: періодичному прослуховуванні учнів для перевірки стану співа­цьких голосів, динаміки їх розвитку (проводиться на музичному матеріалі, добре вивченому в класі); індивідуальних завданнях дітям, які пасивно ставляться до співу і які, не вміють зосередитися., Завдання можуть бути такими: , прослухати мелодію пісні у виконанні вчителя і «намалюва­ти» напрямок її руху-в повітрі, впізнати за ритмом пісню і виконати її про себе, зіставити закінчення двох фраз пісні і виз­начити, яка з них закінчується на короткому, а яка на довгому звуці.

Майже в кожному класі є діти, які співають фальшиво. Щоб ви­значити, чому вони так співають, учителю перш за все необхідно ви­значити їх музично-слухові та голосові дані. Найчастіше діти співають невірно через слабо розвинений музичний слух, відсутність координа­ції між слухом і голосом. Проте відомо, що в процесі музичної діяль­ності інтонування покращується.

У роботі з дітьми, які співають фальшиво, корисні, наприклад:

• співацькі завдання, складені з урахуванням примарної зони (по­вторити спів птаха, виконаний учителем, надати йому нової ін­тонації та ін.);

• створення ситуації, де діти, які «не співають», активно слуха­ють музику;

• прийоми атаки звуків верхнього регістру (заспівати, як дзвіно­чок, як маленький горобчик) для того, щоб виключити перене­сення низького розмовного голосу у спів;

• приспівування окремих звуків про себе на склади « ля», «го», за­вдяки яким у голосовому апараті відбуваються невеликі зрушен­ня і здійснюється підготовка до співу вголос;

• виконання мелодії пісні на склади «ля», «го» із закритим ротом, тихо і відривчасто, нарешті, зі словами.

Поряд із цими прийомами важлива послідовна робота щодо виправлення інтонації в дітей, які фальшиво співають. Вона здійс­нюється поетапно. Спочатку даються вправи на оволодіння співаць­кими навичками (легато, м'яка атака, вііьна артикуляція). На дру­гому етапі (5—10 занять) здійснюється диференційоване навчання по групах (наприклад, ті, хто співає фальшиво, слухають чистий ви­разний спів товаришів, потім виконують про себе і вголос, імітуючи спів дітей, які добре інтонують). На цьому етапі діти, які співають фальшиво, підключаються до розучування пісні. Спочатку перший куплет учитель виконує вголос, а всі діти — про себе з активною ар­тикуляцією, потім співають уголос ті, хто добре інтонує, а інші ви­конують про себе. Наприкінці весь клас співає куплет на склад, на­приклад «лю».

Успіху в роботі з дітьми, які фальшиво співають, сприяє також те, що їх садять поруч з тими, хто чисто інтонує, використовують гра­фічне зображення мелодії пісні, елементи рухів.

Отже, вокально-хорова робота була і залишається одним із провід­них видів діяльності в процесі опанування учнями мистецтва. І най­кращим результатом цієї діяльності є отримання від виконання му­зичних творів справжньої естетичної насолоди.

Після прослухування доцільно запитати дітей, чи сподо­балася їм пісня. Звичайно вони відповідають на це запитан­ня ствердно. Переживання позитивних емоцій, що їх викли­кав твір, полегшує його розучування.

У ході попередньої бесіди про пісню учні визначають її характер і засоби музичної виразності. Зміст розмови зале­жить від навчально-виховних завдань уроку, але за будь-яких умов слід звернути увагу на найважливіші засоби створення художніх образів пісні. Попередня бесіда сприяє розвиткові музичного мислення школярів. Вона має бути емоційною й короткою, щоб не пригасити бажання дітей розучувати твір.

Процес роботи над піснею зумовлений ступенем її склад­ності, характером, особливостями куплету. Бажано не витра­чати час на повторення тексту хором (це антихудожньо) і тим більше на запис дітьми літературного тексту; краще на­писати його заздалегідь на плакаті. Важливо організувати слов­никову роботу, тобто з'ясувати значення слів, які можуть бу­ти незрозумілими для дітей. Пісню звичайно розучують му­зичними фразами, складні фрагменти бажано виконувати за-допомогою вокально-хорових вправ.

У роботі доцільно урізноманітнювати методичні прийо­ми: «проспіваймо разом з фортепіано»; «а тепер самі»; «прослухайте, як я проспіваю»; «співають тільки дівчатка»; «а тепер тільки хлопчики»; «проспіваймо всі разом». Завдяки цьому діти неодноразово чують і відтворюють мелодію та й заняття урізноманітнюється.

Під час розучування пісні можуть постати труднощі з від­творенням ритмічного і звуковисотного малюнку мелодії. Щоб подолати їх, доцільно посилити аналітичний підхід: рукою показати напрям руху мелодії або проплескати ритмічний малюнок, іноді промовити літературний текст у ритмі пісні.

Звичайно пісню розучують протягом двох уроків, її ана­ліз, що доповнює й уточнює попередню бесіду, проводять на другому уроці. Повторюють пісню також на наступних уро­ках. Якщо твір подобається дітям, то в подальшому, коли він буде для них «пройденим етапом», його можна використати як вокально-хорову вправу. Нескладну пісню (або її фраг­мент) доцільно просольфеджувати.

Як показали спостереження шкільних уроків музики, ти­повими недоліками співу учнів молодших класів є відсут­ність наспівності, скандування кожного складу. Крикливий спів свідчить, що в дітей ще не розвинено художній смак, не виховано естетичне ставлення до співацького звучання. Як­що ці завдання не розв'язати в початкових класах, надмірно голосний спів буде звичним, і в подальшому учням нелегко усунути такі недоліки.

Аналіз музичного твору як важливий метод формування творчих умінь. Анотація до музичного твору.

Аналіз (від грец. analysis – розклад, розчленування) — метод дослідження, що полягає в осмисленому, усному або письмовому, поділі цілого на складові частини. Анотація (від лат. аnnotation – примітка) – короткі відомості про хоровий твір, кантату, оперу тощо.

   ЦІЛІ  ТА  МЕТОДИ  АНАЛІЗУ  МУЗИЧНОГО  ТВОРУ.

 Аналіз – в загальному значенні цього слова є процес уявного або фактичного роз’єднання чогось цілого на складові частини. Це справедливо й відносно аналізу музичного твору: в процесі вивчення його емоційно-значеннєвий зміст й жанрова природа, його мелодика й гармонія, його фактурні й темброві якості, драматургія й композиція розглядаються окремо. Проте, говорячи про музичний аналіз , ми маємо на увазі й слідуючу фазу пізнання твору , яка є об’єднанням приватних спостережень, й оцінку взаємодії різних елементів й сторін цілого, тобто – синтез.

Аналіз, при якому більш повно осягаються всі сторони музичної форми твору і на цій основі характеризується образно-емоційна природа цілого і частин називають цілісним .

Цілісність аналізу потрібно розуміти в двох значеннях: і як більш повний обсяг власних якостей твору в їх специфічних взаємозв’язках, і як більш повний обсяг зв’язків твору, що розглядається, з різноманітними реаліями історико-культурного контексту. Цілісний аналіз повинен показати цілісність багатоскладового складноорганізованого твору; але він повинен розкрити і ту історичну, стилістичну цілісність, невід’ємною частиною якої є твір, що розглядається.

Музично-аналітичну діяльність людина розпочинає з першої зустрічі з музикою – спочатку стихійно, потім більш усвідомлено, уважно й глибоко вдумуючись в те, що він чує. Учбовий курс аналізу має послідовно й систематично навчити вмінню розібрати музичний твір.

Ціль аналізу – в розкритті сутності музичного твору , його внутрішніх якостей і зовнішніх зв’язків. Більш конкретно це означає, що потрібно виявити:

·        жанрові витоки  твору;

·        його образний зміст;

·        типові (для жанру, стилю) й характерні засоби втілення;

·        характерні риси свого часу й місце в сьогоднішній культурі.

     Для досягнення поставленої мети музичний аналіз використовує низку специфічних методів:

·        Це - опора на безпосередньо особисте й суспільне сприйняття,          безперечна довіра тим враженням, які залишає музика у своїх   традиційних слухачів;

·        це - оцінка твору у зв’язку з конкретними історичними умовами його         виникнення (суспільна ситуація, обставини особистого життя    композитора);

·        це - визначення як типових рис жанру й стилю музики, так і її      неповторних, індивідуальних особливостей;

·        це - розкриття змісту твору через конкретні якості його художньої форми;

·        це - широке залучення порівнянь схожих по виразності творів, які представляють різні жанри й типи музики ( непрограмних - з програмними, інструментальних – з вокальними ), як засіб конкретизації змісту , виявлення значення тих чи інших елементів музичного цілого.

    

АНОТАЦІЯ ДО ВОКАЛЬНОГО ТВОРУ.

 Анотація містить стислий виклад змісту музичного твору, його тематичне спрямування, відомості про авторів тощо. Аналіз хорового твору – широке, повне, всеохоплююче дослідження з великою кількістю деталей і суджень, музичними прикладами. По мірі актуалізації знань, умінь і навичок студентів з інших гуманітарних і музичних дисциплін, аналіз хорового твору поглиблюється, конкретизується в усіх деталях і педагогізується в своїй суті.. З огляду на те, що аналіз і анотація різні поняття, то й вимоги до їх виконання будуть різними.

Розглянемо вимоги до виконання історико-стилістичного аналізу музичного твору. Не дивлячись на те, що в процесі вивчення музичного твору з учнями на уроці чи з хором, не всі відомості про нього сповіщаються учням, учитель повинен знати про музичний твір виключно все для того, щоб заздалегідь змоделювати весь хід навчально-виховного процесу. Найперше – це загальні відомості про музичний твір. Сюди входять короткі дані про життя композитора, історичну епоху, в якій він жив. стиль його творчості, основні творчі доробки, стислі відомості про автора тексту та його творчість. Варто дослідити, за яких обставин був написаний твір (музика й поетичний текст). Аналізується літературний текст музичного твору: художня сутність (естетичний та художньо-образний зміст), порівняння літературного тексту музичного твору з літературним першоджерелом (повнота використання першоджерела, порівняння образів), відповідність музики до тексту (які художні образи, настрої літературного тексту знайшли свое втілення в музиці). В процесі дослідження хорового твору студент визначає тему твору, виходячи з історичної епохи, соціального розвитку суспільства, ідейно-політичних поглядів і художніх образів. В творах національного відродження визначає його зв'язок із темою дня, гуманістичну, соціальну й естетичну цінність.

Однак, музично- теоретичний аналіз передбачає ряд елементів, якими повинен оволодіти здобувач вищої освіти  у процесі виконання  й аналізу музичного твору, а саме:

1. Аналіз взаємозв'язку музичної форми твору з його образно-художнім змістом: а) музична форма (куплетна, одно-, дво-, тричастинна, куплетно-варіаційна; б) які особливості літературного тексту, його форми та поетично-образного змісту, а також художній задум примусили композитора зупинитися на обраній ним музичній формі; в) як музична форма вплинула на виразність музичних образів.

 2. Метроритм: а) розміри твору, характер метричної пульсації, особливості ритмічної структури твору; б) характер ритмічного руху (рівномірний, пунктирний, наявність синкопованих групувань, дрібних тривалостей, особливих різновидів ритмічного ділення); в) лічильна одиниця в творі, її видозміни.

 3. Темп: а) основний темп та його зміни; б) агогіка та її характеристика відносно музичних образів; в) характеристика темпових показників всього твору та їх взаємозв'язок із художнім задумом.

4. Ладотональний план музичного твору: а) основна тональність, тональний план; б) відхилення в іншу тональність; в) модуляція та її зв'язок із художнім образом твору.

5. Фактура твору: гомофонно-гармонічна, поліфонічна, мішана, гармонічна з елементами поліфонії, народно-підголоскова, імітаційна.

 6. Відповідність обраної композитором фактури художньому задуму твору. 7. Мелодика. Особливості мелодичного матеріалу у зв'язку з поетичним, художнім змістом твору (характер, настрій основного мелодичного матеріалу).

8. Динаміка. Загальний динамічний розвиток. Кульмінація у зв'язку з особливостями форми, мелодичного розвитку, драматургії твору. Відповідність або розходження динамічних і агогічних показників.

9. Гармонічний аналіз. Інтерваліка. Голосоведення. Музично-теоретичний аналіз твору, його структурні елементи, що перераховані вище, в письмовій роботі, в усних відповідях висвітлюються в тому випадку, коли вони сформовані іншими музичними дисциплінами й актуалізовані на конкретному матеріалі твору, який диригує студент.

 Вокально-хоровий аналіз передбачає діагностику музичного твору на предмет вивчення його з хором і моделювання процесу розучування. На цьому етапі виконання ―Аналізу музичного твору‖ майбутній учитель визначає ряд деталей, які допомагають йому моделювати процес розучування твору з хоровим колективом.

 Досліджується: 

тип і вид хору, вікову категорію його учасників (від цього буде залежати методика розучування з урахуванням вікової психології школярів, їх фізичних і співацьких можливостей); 

спосіб виконання хорового твору — із супроводом чи без (якщо з супроводом, то слід визначити характер супроводу – дублюючий або такий, що збагачує звучання хору самостійною розробкою музичного матеріалу); 

діапазон твору й кожної хорової партії, роль хорових партій та їх теситурні умови, теситурні й динамічні співвідношення між голосами;

регістри;

розподіл основного тематичного матеріалу між партіями хору, сольними голосами та інструментальним супроводом; 

інтонаційні труднощі: здійснює діагностику хорових партій на предмет чистоти інтонування; аналізує інтонування ступенів ладу, інтонування інтервалів, теситурні умови й труднощі інтонування;  види ансамблю: частковий або загальний;

вказує місця, де зустрічається штучний ансамбль та причини, що його створили; ансамбль ритмічний, динамічний;  питання культури вокалу в хоровому співі: звукоутворення, звуковедення (легато, нон легато, стаккато, маркато), види атак звуку, характер звуковедення й темброві фарби; 

стрій горизонтальний та вертикальний, його діагностика;

 види хорового дихання: загальне, по партіях, ланцюгове, розміщення  цезур; 

текст твору з погляду дикції (вокальність тексту, особливості дикції, вимова окремих приголосних, шиплячих, свистячих, наголоси в словах).

План аналізу хорової партитури.

 1.Загальний аналіз:

 - оцінка творчості авторів твору;

- характеристика літературного тексту (основна ідея, образи, теми).

2. Музично-теоретичний аналіз:

- ладо-тональний план твору;

- музична форма;

- гармонія, фактура, голосоведіння;

 - розмір, темп та його зміни;

- динаміка, агогіка.

3.Вокально-хоровий аналіз: 

- тип і вид хору;

- діапазон хорових партій;

- фразування;

- способи звуковедення (legatо, stассatо, nоп legatо);

 - дихання (загально-хорове чи ланцюгове);

- особливості інтонації, строю, ансамблю.

4.Виконавський аналіз:

 - синтез творчого задуму композитора та поета з виконавською інтерпретацією диригента,  визначення основних труднощів хорової партитури (вокально-хорових, диригентських, ритмічних, гармонічних ) і засобів їх подолання.

5.Педагогічний аналіз:

- роль твору в естетичному вихованні й музичному навчанні; 

- використання хорового твору на уроках музики та в позакласній роботі тощо.

Завдання для закріплення та самоперевірки

1. Розібрати вокально-хоровий твір "Зацвіла в долині" (Філіпенко А.)

Посилання

Завдання на другий тиждень карантину

Заняття: 19-20.

Змістовий модуль 3.  Позаурочна робота. Зміст шкільної програми «Музичне мистецтво».

Тема 3-4. Позаурочна робота з молодшими школярами.

Мета:  Сформувати знання про поняття  «позаурочна діяльність».  Ознайомити здобувачів вищої освіти з видами та формами позаурочної діяльності молодших школярів. Сприяти розвитку творчої самостійності майбутніх вчителів, формувати професійні компетентності, викликати інтерес до музики, вчити працювати з музичною літературою. Вчити робити аналіз музичних творів, складати анотації до творів із слухання музики, виявляти музичні особливості у творах, робити творчі порівняння. Розвивати вокально-хорові навички під час виконання музичних вправ і пісень. Формувати практичні вміння і навички під час співу. Прищеплювати любов до класичної, української, зарубіжної, сучасної музики.  Виховувати культуру слухання.

Репертуар: 

Слухання музики згідно програмі «Музичне мистецтво».

Укр.нар.поспівки.

Укр.нар.пісні.

 Пісні Н.Май.

Тип: Практичне заняття.

Обладнання: фортепіано, комп ютер, динаміки, наочність: смайлики настрою, «Музичний кошик», коло Лілуія, музично-дидактичні картки, «Скриня питань» (згідно НУШ),емоційно-образні словники, дитячі музичні інструменти (ксилофони, бубни, маракаси).

Література:

1.Л.Масол. Навчальна програма з «Мистецтва» для початкових класів загальноосвітніх шкіл (1-4 клас), затверджена Колегією МОН.2016 р. Оновлена в 2018 р.

2. Завалко К. Інноваційні концепції музичного виховання. Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2018.

3. Лебедєва О.А. Загальношкільні свята і їх роль у розвитку дітей.  Реабілітація. Освіта. Розвиток. СП б, 2008. 

4. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. Посібник. – К.. 2012.

5. Корабльова Л.В. Роль образотворчої діяльності в пізнанні навколишнього світу школярами. // Тези міжнародної конференції «Дитина в сучасному світі», Т.II «Здоров'я дитини». СП б: Науковий центр проблем діалогу, 2003.

6. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної діяльності самостійності молодших школярів. К.: 2012.

7. Вигодський Л.С. Уява і творчість у дитячій творчості. М.: Просвіта, 2006.

8.Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. К.: «Лебідь», 2001.

9.Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. К. 1997.

10.Дмитріева Л. Г., Червоненко Н. М. Методика музичного виховання у школі: Підр. длястуд. серед, пед. закладів.— М.: Видавничий центр «Академія», 2000.
11. Огороднов Д. Виховання співака у самодіяльному ансамблі.— К.: Музич­на Україна, 1980.
3. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі.— Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2000.

                                План практичного заняття:   

Вступне слово викладача про місце даної  теми в курсі  предмету « Музичне виховання з методикою навчання».

      Навчально-виховний процес в урочній і позаурочній діяльності має спільні цілі та завдання. Однак дослідники виділяють низку суттєвих особливостей у способах реалізації цих завдань. Аналіз педагогічної літератури дозволив виявити спеціфічні, притаманні позаурочній діяльності, особливості: x у ході позаурочної роботи суттєво змінюється позиція учня: на зміну безпосередньому педагогічному керівництву здебільшого приходить опосередкований вплив учителя на школяра, що сприяє активізації всіх видів учнівської діяльності. Значно підвищується роль самого школяра у виборі способів використання вільного часу, в реалізації прагнення до самовиховання й формування певних життєвих установок; x позаурочна робота не регламентується єдиними обов’язковими програмами. Всі вони мають характер рекомендацій. Її зміст, методи й організаційні форми менше регламентовані, ніж у навчальному процесі. Позаурочна робота переважно реалізується через роботу найрізноманітніших дитячих самодіяльних творчих об’єднань і занять за інтересами. Індивідуалізація позаурочного навчально-виховного процесу здійснюється через надання кожній дитині можливостей вибору конкретних занять за власним бажанням. Позаурочна робота, на відміну від навчальної, характеризується відсутністю оцінювання учнів; приймаючи участь у різних видах позаурочної роботи, діти поповнюють особистий досвід, знання про різні види людської діяльності, здобувають необхідні вміння та навички її здійснення; сприяє розвитку спільного інтересу в дітей до будь-якої діяльності, підвищує їхню пізнавальну активність, дозволяє розширити й поглибити знання учнів, закріпити надбані на уроках уміння й навички, розвинути здібності дітей, задовольнити їхні різноманітні інтереси, організувати практичну, суспільно-корисну діяльність, дозвілля дітей; сприяє формуванню самостійності учнів,  створює умови для формування нових інтересів, накопичення досвіду колективного життя для більш повного розкриття й вияву особистості.

      Поняття "форми позаурочної роботи" у шкільній практиці вживаються у двох значеннях: в одному – масова, гурткова та індивідуальна робота (за кількістю учасників), а в іншому – бесіда, зустріч, вечір тощо (за способами проведення).

      У педагогічній літературі  виділяються різні завдання позаурочної діяльності: моральне становлення особистості, формування суспільно значущих мотивів; формування соціальної спрямованості та ціннісних орієнтацій школярів, політичної свідомості та суспільної активності, свідомої дисципліни та культури поведінки, правосвідомості та громадянської відповідальності; організація різноманітної практичної діяльності (пізнавальної, трудової, технічної, естетичної, фізичної та спортивної), що сприяє всебічному розвитку особистості; організація спілкування школярів (в колективі, старших з молодшими, з дорослими, з учителями, батьками); поглиблення і розширення знань, вмінь і навичок учнів, набутих у процесі навчання, задоволення їхніх запитів, розвиток розумових здібностей, формування наукового світогляду.

Зміст позаурочної та позашкільної виховної роботи.

Форми позаурочної роботи — це види об'єднань, способи організації учнів і педагогів для спільної діяльності після навчальних занять, а також конкретні просвітницько-пізнавальні й виховні акції, розраховані на масову чи диференційовану учнівську аудиторію.

Слід розрізняти позаурочну (позакласну) виховну роботу в школі і позашкільне виховання. Позаурочною називається різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, яку організовує в позаурочний час педагогічний колектив школи. Позашкільною роботою називають освітньо-виховну діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. Завдання позаурочної та позашкільної виховної роботи: а) закріплення, збагачення і поглиблення знань, розширення загальноосвітнього світогляду, формування наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти; б) формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, , виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей і нахилів; в) організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; г) поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Зміст позаурочної та позашкільної роботи: розумове, естетичне, моральне, правове, екологічне, трудове, фізичне виховання; освітньо-пізнавальна діяльність; заняття з праці і техніки та профорієнтаційної роботи; заняття різними видами мистецтва; спортивно-масова робота; ігри та розваги; позакласне читання. Принципи організації позаурочної та позашкільної виховної роботи — це добровільна участь учнів, розвиток винахідливості і творчості, взаємодія різних форм і видів. Позаурочні об'єднання повинні бути автономними і самобутніми, з наявною провідною ідеєю, добровільними, відкритими, мати самоврядування, комфортний мікроклімат, стиль взаємин дорослих і учнів "на рівних", бути динамічними за складом, співпрацювати з різними позаурочними структурами.

Тематика виховних заходів, які проводяться в школах, свідчить про те, що виховна робота оновлюється, повертається до своїх національних джерел. Так, наприклад, значного поширення набули такі форми, як: сократівські бесіди, шкільний референдум, відкритий мікрофон, публічні лекції, шкільний етичний театр, альтернативні виховні заходи (коли учням надається право вибрати будь-який з кількох запропонованих виховних заходів), "жива газета", "філософський стіл", діалог "Два погляди на один факт", рицарський турнір, свято рідної мови, День матері, цикл лекцій-розповідей "Повернуті імена", захист фантастичних проектів, операції "Турбота" та "Радість людям", турніри ерудитів, збори "Поговоримо про кожного", анкета "Портрет мого класу" та її аналіз, круглий стіл "Дорослі і ми", вечір авторської пісні "Візьму бандуру", виставка "Світ моїх захоплень", свято "Сила — грація" та інші.

Розрізняють масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи.

В педагогічній літературі прийнята така класифікація форм організації виховання, в основу якої покладено кількість учнів, які беруть участь у виховному заході.

До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо. Найпоширеніші форми масової виховної роботи — це читацькі конференції, вечори, зустрічі, кінофестивалі.

Групові форми роботи — це гуртки, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Найвідомішими, випробуваними, дієвими і популярними формами позаурочної виховної роботи є гуртки та клуби. Вони використовуються для різнобічної освіти і виховання учнів із метою розвитку художніх, науково-технічних, організаторських здібностей, умінь, навичок. Істотною рисою гуртків є порівняно невеликий кількісний склад учнів, груповий характер діяльності, наявність спільних інтересів і спільної мети.

Індивідуальні форми виховної роботи: читання художньої літератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи повинні пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів на конференції, до участі в конкурсах, олімпіадах. Особливе місце серед індивідуальних форм виховної роботи належить позакласному читанню. Педагог повинен підчас відвідування сім'ї пояснити батькам, що і як слід читати їхній дитині, скільки часу відводити на позакласне читання. Читання літератури повинне бути плановим, а не хаотичним, випадковим. При складанні індивідуального плану читача враховується рекомендована література для конкретного класу. Учитель повинен проводити бесіди за прочитаними книгами, навчити учнів складати відгуки на прочитані книги, пропагувати книги. Бажано в класі мати бібліотечку. Обговорення книги бажано організувати таким чином, щоб виникали дискусії, обмін думками. Особливу увагу слід звернути на учнів, які мало читають, і на тих, хто захоплюється детективною літературою, для них треба підбирати цікаві книги, в яких порушуються важливі морально-етичні проблеми.

У педагогічній літературі  зустрічається ще один термін – об’ єднуюча форма роботи. До неї належать клуби, шкільні музеї, товариства. Клуби охоплюють різноманітними видами діяльності дуже багатьох учнів. Є клуби для молодших школярів, вихідного дня, цікавих зустрічей тощо. У них працюють різні секції: історії, культури, економіки, журналістики.

У позаурочній та позашкільній виховній роботі використовуються різні методи виховання: розповіді, лекції, бесіди, диспути тощо.

      Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виявити оптимальні умови організації позаурочної діяльності в початковій школі: оптимальне поєднання рухової й навчальної діяльності. Позаурочна діяльність дітей у вільний від навчання час умовно поділяється на два періоди: перший – після закінчення уроків і до початку самопідготовки; другий – після виконання домашніх завдань. Методисти радять безпосередньо після уроків, у позаурочний час, проводити прогулянки на свіжому повітрі, рухливі ігри та ігри з елементами спорту. У другому позаурочному періоді доцільно планувати роботу за інтересами дітей, колективні та групові форми дозвілля й індивідуальні позаурочні заняття школярів; забезпечення емоційного комфорту, створення атмосфери доброзичливості, надання дитині можливості звернутися до дорослого в ситуаціях невідомості, сприяння відчуттю захищеності, довіри до оточуючи; врахування специфічних особливостей різних видів діяльності. Обсяг і зміст діяльності дітей на кожному віковому етапі відповідає рівню й характеру психічного розвитку дитини. О.Н. Леонтьєв зазначає, що життя чи діяльність у цілому не складається механічно з окремих видів діяльності. Одні види діяльності є на даному етапі провідними і мають більше значення для подальшого розвитку особистості, інші – менше. Тому треба говорити про залежність розвитку психіки не від діяльності, а від провідної діяльності. Оскільки у молодшому шкільному віці на зміну ігровій діяльності приходить навчальна, то у позаурочній діяльності вони мають поєднуватися; x об’єднання в позаурочній діяльності дітей різного віку. Різновіковий дитячий колектив має більше потенційних можливостей щодо духовного взаємозбагачення учнів, у ньому йде природна передача соціально-морального й ігрового досвіду від старших молодшим. Зокрема Т.Мальцева, досліджуючи особливості спілкування дітей у різновікових групах, прийшла висновку, що у різновікових групах (діти віком від 6-7 до 9-10 років): активно формується досвід спілкування та спільної діяльності дитини з партнерами різного віку; поширюється практика вчителя-вихователя, що залучає учнів до пошуків раціональних способів організації життєдіяльності як старших, так і молодших учнів; забезпечується  природна робота механізму особистісного становлення через різноманітність та варіативність середовища; потребує від педагога високопрофесійного диференційованого підходу до дітей. Вчена зазначає, що основним педагогічним принципом організації спільної діяльності дітей різного віку є врахування їхніх вікових психологічних особливостей та інтересів. Молодші школяри не завжди можуть організувати себе на виконання певних завдань, не дуже цікавої для них роботи. Тому спілкування молодших школярів зі школярами старшого віку слід проводити у доступних та цікавих для наймолодших видах діяльності.

      Аналіз наукової літератури дає можливість зробити висновок про те, що не всі форми позаурочної роботи можна використовувати з молодшими школярами.

Завдання для закріплення та самоперевірки

Дати характеристику музичному твору зі слухання музики 

("Політ джмеля" Римський-Корсаков)

           Завдання на третій тиждень карантину

Заняття: 21-22.

Змістовий модуль 3.  Позаурочна робота. Зміст шкільної програми «Музичне мистецтво».

Тема 1-2. Зміст шкільної програми «Музичне мистецтво».

Мета:  Сформувати знання про поняття  «Програма «Музичне мистецтво». Ознайомити здобувачів вищої освіти з змістом і завданнями програми. Сприяти розвитку творчої самостійності майбутніх вчителів, формувати професійні компетентності, викликати інтерес до музики, вчити працювати з музичною літературою. Вчити робити аналіз музичних творів, складати анотації до творів із слухання музики, виявляти музичні особливості у творах, робити творчі порівняння. Розвивати вокально-хорові навички під час виконання музичних вправ і пісень. Формувати практичні вміння і навички під час співу. Прищеплювати любов до класичної, української, зарубіжної, сучасної музики.  Виховувати культуру слухання.

Репертуар: 

Слухання музики згідно програмі «Музичне мистецтво».

Укр.нар.поспівки.

Укр.нар.пісні.

 Пісні Н.Май.

Тип: Практичне заняття.

Обладнання: фортепіано, комп ютер, динаміки, наочність: смайлики настрою, «Музичний кошик», коло Лілуія, музично-дидактичні картки, «Скриня питань» (згідно НУШ),емоційно-образні словники, дитячі музичні інструменти (ксилофони, бубни, маракаси).

Література:

1.Л.Масол. Навчальна програма з «Мистецтва» для початкових класів загальноосвітніх шкіл (1-4 клас), затверджена Колегією МОН.2016 р. Оновлена в 2018 р. Оновлена в 2018 р.

2. Завалко К. Інноваційні концепції музичного виховання. Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2018.

3. Лебедєва О.А. Загальношкільні свята і їх роль у розвитку дітей.  Реабілітація. Освіта. Розвиток. СП б, 2008. 

4. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. Посібник. – К.. 2012.

5. Корабльова Л.В. Роль образотворчої діяльності в пізнанні навколишнього світу школярами. // Тези міжнародної конференції «Дитина в сучасному світі», Т.II «Здоров'я дитини». СП б: Науковий центр проблем діалогу, 2003.

6. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної діяльності самостійності молодших школярів. К.: 2012.

7. Вигодський Л.С. Уява і творчість у дитячій творчості. М.: Просвіта, 2006.

8.Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. К.: «Лебідь», 2001.

9.Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. К. 1997.

10.Дмитріева Л. Г., Червоненко Н. М. Методика музичного виховання у школі: Підр. длястуд. серед, пед. закладів.— М.: Видавничий центр «Академія», 2000.
11. Огороднов Д. Виховання співака у самодіяльному ансамблі.— К.: Музич­на Україна, 1980.
3. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі.— Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2000.

Музичне мистецтво

навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

1-4 клас

                                                                                      ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

Навчальна програма з музичного мистецтва для 1- 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти. Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти  учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє художньо-педагогічний матеріал, враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку національної та світової музичної культури.

В основу програми покладено провідні положення сучасної музичної педагогіки, а саме:  визначення мети загальної музичної освіти у широкому культурологічному контексті;  підхід до сприймання музики як основи загальної музичної освіти;  ставлення до музичного мистецтва  як джерела і предмета духовного спілкування. Програмою передбачено неперервність і наступність завдань і змісту музичної освіти у початковій та основній школі; Варіативність її змісту та поліхудожність, що реалізується через встановлення зв’язків між музикою та іншими видами мистецтва.

Програма  ґрунтується  на таких  принципах музичної  педагогіки:

·        орієнтації на духовний розвиток особистості засобами музичного мистецтва;

·        зв’язку музики з життям;

·        опори на три типи музики – пісню, танець, марш;

·        активізації музичного мислення;

·        єдності емоційного і свідомого, художнього і технічного;

·        взаємодії мистецтв;

·        особистісно-діяльнісного підходу,  визнання самобутності й самоцінності особистості учня.

У програмі реалізовано ідею загальної музичної освіти учнів на основі української національної музичної культури як складника світової. Її суть  полягає у ставленні до музичного мистецтва як невід¢ємної частини духовного життя народу;  у зверненні до народної музичної творчості крізь призму її життєвих зв’язків із духовним, матеріальним та практичним світом людини; у розгляді української музичної культури в діалектичній єдності з музикою інших народів;  у вивченні професійної музики крізь призму її фольклорних джерел;  у розкритті естетичного змісту української народної і професійної музики на основі осягнення учнями суті й особливостей музичного мистецтва.

Мета і завдання музичної освіти учнів 1-4 класів зумовлені соціальними функціями музичного мистецтва, вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти.

Метою  музичної освіти в початковій школі є  формування основ музичної культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі  сприймання й інтерпретації кращих зразків української та світової музичної культури, а також формування естетичного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва. Ця мета конкретизується в основних  завданнях, спрямованих на формування базових освітніх компетентностей та загальний естетичний розвиток учнів:

·   введення учнів у світ добра й краси, відбитий у музичних творах, засвоєння ними початкових  знань про особливості художньо-образної мови музичного мистецтва;

·   розвиток чуттєво-емоційного сприйняття навколишнього світу крізь  призму музичного мистецтва, прилучення учнів до животворного джерела людських почуттів і переживань, втілених  у музиці;

·   збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, підведення їх до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва в його найпростіших втіленнях;

·   сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей учнів;

·   формування здатності до різних видів активної музично-творчої діяльності, опанування елементарними  практичними вміннями та навичками;

·   формування універсальних (духовних, моральних, громадянських, естетичних) якостей творчої особистості;

·   виховання ціннісного ставлення до музичного мистецтва.

       Змістове наповнення програми передбачає формування в учнів світоглядних, ціннісно-орієнтаційних, навчально-пізнавальних, творчо-діяльнісних, комунікативних компетентностей, що досягається  через сприймання та інтерпретацію творів народного і професійного музичного мистецтва, оволодіння досвідом художньо-практичної діяльності, розвиток творчих здібностей, потреби в міжособистісному спілкуванні та спілкуванні з творами музичного мистецтва.

Характеристика структури  навчальної програми

       В основу структури програми покладені різні грані музики як єдиного цілого. Програма має тематичну побудову,  що дає змогу об’єднати різні види музичної діяльності учнів (сприймання музики, виконання, засвоєння необхідних музичних понять і термінів, елементарне музикування, інсценування пісень, ритмічна й пластична імпровізація, тощо) на одному уроці.

       Зміст і послідовність тем визначаються необхідністю розвитку в учнів здатності до співпереживання тих почуттів і станів, що виражає музика; до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва у найпростіших виявах, засвоєння елементів музичної мови; можливостями усвідомлення зв’язків музики з життям, набуттям ними практичного досвіду. Уміннями сприймати, аналізувати і виконувати музику учні оволодівають у тісному зв’язку із засвоєнням конкретної теми.

      Тематична побудова програми (заснована на музично-педагогічній концепції  Д.Б.Кабалевського) пройшла у свій час багаторічну масову експериментальну перевірку в школах України і зарекомендувала себе як найбільш доцільна.

     Теми програми мають не тільки навчальний, але й музично-естетичний  характер і відкривають можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах  одного уроку, але й протягом семестру, навчального року і всього навчального курсу.

      Базова програма передбачає свободу творчості вчителя й можливості вибору традиційних та сучасних педагогічних методик (М. Лисенка, К. Орфа, Е.Жак-Далькроза, З. Кодая та інших). Тому у варіативних авторських  концепціях назви навчальних тем, порядок та обсяг  їх подання можуть бути іншими (за умови відповідності Державному стандарту). При цьому мають бути використані твори з орієнтовного або додаткового матеріалу для слухання і виконання.

Тематична структура програми

Клас

1 клас Тема 1. Про що розповідає музика Тема 2. Музика навколо нас

2 клас Тема 1. Типи музики Тема 2. Виражальне та зображальне в музиці Тема 3. Основні музичні жанри Тема 4. Мова музики

3 клас Тема 1. Основні властивості музики: пісенність, танцювальність, маршовість Тема 2. Інтонація Тема 3. Розвиток музики Тема 4. Музична форма

4 клас  Тема 1. Музика мого народу   Тема 2. Музика єднає світ

             Найважливішим завданням уроків музики в 1 класі є послідовне збагачення музичного досвіду дітей, виховання в них навичок сприймання і виконання музики; від якості цих занять значною мірою залежить музичний розвиток молодших школярів у наступних класах.  

       Зіставлення музичних, літературних і візуальних образів сприятиме поліхудожньому вихованню молодших школярів. Програма розкриває емоційний зміст музики, характер творів різноманітних жанрів; допомагає учням розпізнавати життєвий зміст музичних творів, виявляти в них ознаки зображальності; на доступних і захоплюючих зразках ознайомлює з виражально-зображальними засобами музичної мови, через залучення  учнів до різноманітної музичної діяльності закладає основи елементарних виконавських умінь і навичок. Пропоновані програмою музичні твори є невеликими за обсягом, із яскравими музичними образами.

       Зміст програми 2 класу вводить учнів у світ  пісні, танцю і маршу  як головних сфер музичної образності, що пронизують усю класичну та сучасну симфонічну й камерну, вокальну й інструментальну музику; поглиблює уявлення учнів про зв’язок музики з життям, допомагає усвідомити виражальні  та зображальні можливості музики, осягнути виражальне значення елементів музичної мови, повніше пізнати внутрішній світ людини, відчути красу навколишнього світу.

       Програма 3 класу підводить учнів до усвідомлення пісенності, танцювальності й маршовості як найважливіших властивостей музики, що виростають із пісні, танцю й маршу  і  роблять музику близькою, доступною й зрозумілою людям;  дає уявлення про зв’язки музики з мовою, музичну інтонацію як основу музики і  носія її життєвого змісту;  про музичне мистецтво, що розгортається в звуковому потоці  як розподілений у часі зміст;  про  будову музичного твору як обрану  композитором форму втілення образного змісту.

       Завдання програми 4 класу - допомогти учням відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, спільні й відмінні риси народної та професійної творчості;  відчути  національну своєрідність, спільне й відмінне в музиці різних народів; підвести учнів до усвідомлення ролі музики як загальнолюдської мови, яка, не потребуючи перекладу, є зрозумілою для людей різник країн.  

Особливості організації навчально-виховного процесу

Основні ідеї програми, її тематична побудова й змістовна наповненість визначили особливості організації музично-освітньої діяльності учнів.

Формування музичної культури учнів -  основа уроку, його зміст, який може мати різне художньо-педагогічне втілення. Цілісність уроку досягається завдяки єдності всіх складових елементів, оскільки в основу його побудови мають бути покладені не різні види діяльності, а різні грані музики як цілісного явища. Це дає можливість вносити в урок будь-які контрасти, необхідні для підтримування уваги учнів, створювати атмосферу творчої зацікавленості, узгоджувати матеріал програми з рівнем розвитку учнів.

          Тематизм програми передбачає творчість учителя, який може вносити  корективи щодо репертуару (у межах 50%), використовуючи додатковий та етнорегіональний матеріал з аналогічними художньо-педагогічними якостями. Критеріями відбору  музичного матеріалу є його художня цінність і захопленість для учнів, педагогічна доцільність (чогось навчати), виховна значимість (сприяти вихованню моральних ідеалів і естетичного смаку).

           Тематична структура  програми створює умови для досягнення цілісності уроку, єдності  всіх його складових елементів, оскільки  в основу цієї структури покладено не різні  види діяльності учнів, а  різні грані музики як єдиного цілого.

       Відповідно до концепції Д.Кабалевського, проблема  сприйняття  музики не пов’язується з жодним окремим  видом діяльності. Активне сприйняття  музики – основа музичного виховання в цілому, усіх його  ланок. Підхід до музичного сприймання як основи музичної освіти учнів виводить на перший план завдання аналізу  й інтерпретації музичних творів. Емоційне сприйняття музики, роздуми про неї, втілення образного змісту у виконанні створюють можливість оволодівати прийомами порівняння, аналізу, узагальнення, класифікації різних явищ музичного мистецтва. Поглиблення сприймання у власне музичну сферу має відбуватися природним  шляхом – від комплексного жанрово-ситуативного враження до диференційованого сприймання музичних творів. Музичне сприймання як основа всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток учнів.

        Музичний репертуар програми не прив’язаний до «видів діяльності», а поданий з метою розкриття навчальної теми. Водночас, у центрі уваги  вчителя має бути музичний твір, сприйняття  (осягнення) якого припускає спів  (хоровий, ансамблевий, сольний), пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи, гру на дитячих музичних інструментах, ігрове  чотирируччя, інсценування пісень, казок, музичних «програмних» творів у контексті навчальної теми.

         У програмі особливе місце відводиться хоровому співу, природному способові  вираження естетичних почуттів. Навчання співу має бути тісно пов’язане з розвитком музичних здібностей і сприяти активному, зацікавленому й творчому ставленню учнів до музики. Творча діяльність учнів може виявлятися в розмірковуваннях про музику, в імпровізації пісенних мелодій (мовній, вокальній, ритмічній, пластичній), створенні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців,  темброво-ритмічних супроводів, у малюнках, доборі музичних колекцій для домашньої фонотеки тощо.

Передбачене програмою виконання музично-ритмічних рухів, спрямованих на пластичне вираження змісту музики (пластичне інтонування, вільне диригування, танцювальні рухи, крокування, „гра” на уяв­них музичних інструментах тощо), має розвивати музичні здібності учнів, їхню здатність емоційно й свідомо сприймати музику. Однією з форм виконавської діяльності учнів запропоновано гру на елементарних музичних інструментах, що сприятиме розвиткові музичного слуху, уміння розрізняти ритмічні, темброві та динамічні особливості звучання.

Основним видом домашніх завдань із  предмета мають бути завдання слухати музику в оточуючому середовищі і розповідати про свої враження на уроках. Доцільно рекомендувати учням слухати і дивитися протягом тижня певні музично-пізнавальні радіо- і телепередачі.

Реалізації завдань навчальної програми сприятиме  позаурочне спілкування  учнів із музикою:  участь  у музично-виховних заходах, роботі  музичних гуртків, відвідування концертів і спектаклів для дітей,  домашнє музикування тощо.

1 клас 

Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
Тема  1.  Про що розповідає музика Музика в житті людини. Правила співу та слухання музики. Композитор, виконавець, слухач. Особливості музичних звуків (високі й низькі, довгі та короткі, гучні й тихі). Музика вокальна та інструментальна. Забарвлення звучання голосу людини та музичних інструментів. Різновиди музичних інструментів. Українські народні інструменти: бандура, сопілка, бубон, особливості їх звучання.  Розмаїття українських народних пісень (колискові, щедрівки). Народний танець. Особливості українських народних танців (гопак, козачок, аркан). Основні поняття і терміни: мелодія, супровід, темп, пульс, ритм, пісня (народна, колискова), заспів, приспів, композитор.	Учень/учениця має уявлення про: музику як мистецтво, що розповідає про життя, почуття людей і навколишній світ мовою звуків; вокальну та інструментальну музику; музичні звуки (високі й низькі, довгі та короткі, гучні й тихі), окремі музичні інструменти;      розпізнає: характер музики;      уміє: на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів, передавати у виконанні настрій і характер музики; рухами відтворювати пульс та ритмічний рисунок мелодії;        розрізняє на слух: звучання окремих музичних інструментів; вокальну та інструментальну музику;        називає: інструментальні твори та пісні, що звучали у класі; зіставляє за допомогою вчителя/вчительки життєвий зміст, настрій та характер музичних творів;        розуміє визначення понять: композитор, виконавець.  слухач, мелодія, супровід, пісня, колискова тощо;        дотримується правил: поведінки в музичному класі, слухання музики та співу, елементарного музикування.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Створення простих ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування і дитяча гра, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах. Виконання пісень «у ролях» з елементами інсценування; застосування простих прийомів імпровізації: вокальної, ритмічної, пластичної.
Орієнтовний матеріал для сприймання В.Подвала. „Музичні загадки”; М. Дремлюга. „Ведмежатко в лісі”; Д.Кабалевський. „Клоуни”, “Нова лялька”; Л.Колодуб. „Лялька співає”; І. Беркович. “Українська мелодія”; В.Косенко. “Дощик” (І ч.); М.Парцхаладзе. “Осінній дощик”; Й.-С. Бах “Волинка”; В.Косенко. “Пасторальна”,  Я. Степовий. “Колискова”; українські народні колискові пісні (на вибір учителя); Р. Шуман. «Дід Мороз»; українські троїсті музики (на вибір учителя). «Танок із шаблями» А.Хачатуряна.
Додатковий матеріал для сприймання В.Косенко. “Не хочуть купити ведмедика”, “Купили ведмедика”; Е. Гріг. “Пташка”; “Похід гномів”;  С. Майкапар. “У садочку”;  Й.-С..Бах. “Менует”; М. Сільванський. Полька ”Комарики”,  ”Сумна пісня”; українські народні пісні (на вибір учителя); гуцульські наспіви. С.Прокоф’єв "Прогулянка", "Хода коників", Й-С. Бах "Жарт", П.Чайковський "Вальс" із балету "Спляча красуня". Пісні про школу на вибір; укр. нар. пісні і танці (гопак, колискові, троїсті музики тощо);  „Жовтень. Осіння пісня”; В.А.Моцарт. „Менует”; Л.Бетховен „Весело-сумно”, Л.Ревуцький „Колискова”; укр. нар. пісні і танці („Метелиця” та ін., троїсті музики, колядки та щедрівки за вибором); Е.Гріг. „Пташка”; В.Сокальський. „Пташка”;  „Зайчик дражнить ведмедика”; М.Коваль „Вовк і семеро козенят” (фрагменти); музика з мульт- і кінофільмів -  «Дитячий альбом» П.Чайковського
орієнтовний матеріал для  виконання М.Андреєва.  «Музична луна»; Н.Май. «Перший дзвоник»; українські народні пісні «Ой до нори, мишко»,  “Ходить гарбуз по городу”; А.Філіпенко. «Гарний танець гопачок»;  “Щедрівочка щедрувала”. Збірник "Майбутнім зіронькам", Ю.Дерський
Додатковий матеріал для виконання М.Дремлюга. “Ми йдемо сьогодні в клас”; Б.Фільц. “Дзвенять дзвінки”; Т.Димань. “Пісня скрипаля”; М.Шуть. «До школи»; В.Верменич. “Веселі чобітки”; Т.Жупанин. “Черевички нові маєм”; А.Філіпенко. “Берізка”; З.Левіна.  “Що нам осінь принесе?”; А.Мігай. “Дощик”; В. Гребенюк. “Осінь”; українська народна пісня «Ой єсть в лісі калина»; Л.Дичко. «Ромен-цвіт»;  О.Янушкевич. «Пісня про зарядку»; О.Юдахіна. «Слон і скрипочка»; А.Басова. “Дід Мороз”; А.Філіпенко. “Узяла лисичка скрипку“; “Новорічна”, “То сніжинки, мов пушинки”; П.Майборода. “Новорічна нескінченна”; колядка “Коляд, коляд, колядниця”. Українські народні поспівки та пісні („Сів шпак”, „Ходить квочка”, „Ходить гарбуз по городу” та ін.);  латиська народна пісня „Ой я, жу-жу”; М.Ведмедеря. „Намалюю Україну”; В.Верменич. „Калинова пісня”; А.Арутюнов. „Осінь”; І.Кишко. „Рідний край”; М.Ведмедеря. „Півникове горе”, „Танцювали зайчики”; Л. Загрудний. „Сніжок”, „Щедрівка”; В.Верменич. „Запросини Діда Мороза”;  колядки та щедрівки („Щедрик” та ін. за вибором); пісні з мультфільмів (на вибір).
Матеріал для музикування  та виконання в русі українські народні танці “Гопак”, “Козачок”; А.Філіпенко. „Гра з ведмежатком”, „Паровоз”; українська народна пісня в обробці Я.Степового „Плескаємо-тупаємо”; Б.Фільц. Пісня-гра «Ми у лісі були»;  В.Верховинець. Пісні-ігри “Ведмедик і лісові звірята”, українські народні пісні „Галя по садочку ходила”, «Голубка», “Два півники”, М. Шуть. “Веселі нотки”; Я.Степовий. «Діти колом стоять»; В.Верховинець. Пісня-гра „Зробим коло”, українські народні пісні “Печу, печу хлібчик”, „Ой Василю-Василечку”,  український народний танець “Метелиця”, таночки "Якщо весело живеться  - роби так", «Подоляночка".
Тема  2.  Музика навколо нас  Значення музики в житті людини. Музика народна та композиторська. Пісенність, танцювальність, маршовість. Народна музика рідного краю. Українські народні пісні і танці (гопак, козачок, метелиця, аркан). Танці народів Європи.Втілення в музиці дитячих образів: іграшки та забави; музика в мультиплікації; світ казкових образів у творах композиторів. Природа в музиці. Виразність музичних інструментів у створенні різноманітних характерів і настроїв музики. Основні поняття і терміни: танець, марш, народна пісня.	Учень/учениця має уявлення про: музику як мистецтво, що розповідає про життя людей і навколишній світ мовою звуків; народну і композиторську музику; окремі музичні інструменти; способи гри на дитячих музичних інструментах; українські народні пісні, найвідоміші танці; музичні казкові образи;        спостерігає: за змінами настрою і характеру музичних творів;        розпізнає: життєвий зміст музики;        уміє: виразно співати; пластичними рухами передавати емоційний зміст і характер музичних творів; висловлювати власні враження про музичні твори;        розрізняє на слух: вокальну та інструментальну музику; яскраво виражені пісенні, танцювальні, маршові твори або інтонації;        називає: окремі українські народні пісні і танці, окремі музичні інструменти; музичні твори, що звучали у класі;        порівнює (за допомогою вчителя): настрій і характер нескладних музичних творів;        наводить приклади: музичних творів, що звучали у класі;        пояснює: значення термінів, які використовуються на уроці;        дотримується правил: поведінки в музичному класі, слухання музики та співу; елементарного музикування
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування і дитяча гра, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах. Виконання пісень «у ролях» з елементами інсценування, застосування простих прийомів імпровізації: вокальної, ритмічної, пластичної
Орієнтовний матеріал для сприймання В.Сильвестров. «Марш»; М.Глінка. “Полька”, П.Чайковський. “Танець феї Драже”, “Пісня жайворонка”, Л.Ревуцький. «Колискова»; П.Чайковський. “Баба Яга”,  В. Косенко. “За метеликом”, Е. Гріг „Навесні”, «Метелик»; С.Прокоф‘єв. “Ходить місяць над лугами”; В.Сокальський. “Пташка”;  В.Барвінський.  “Сонечко”;. Б.Фільц. “Бабусина казка”; М. Скорик. «Народний танець» (із фортепіанного циклу «Дитячий альбом»). С.Прокоф’єв "Марш".
Додатковий матеріал для сприймання П. Чайковський. “Старовинна французька пісенька” “Полька», «Вальс»; Є.Юцевич. «Марш»; Л.Бетховен. Екосез до мажор;  Г.Сасько. „Метелики над квітами”, „Перший пролісок”; українські народні пісні (на вибір учителя); М.Сільванський. Музична казка «Івасик-Телесик»; М. Леонтовича “Гра в зайчика”, “Женчичок-бренчичок”, “Мак”; К.Стеценко. “Вечірня пісня”; С. Майкапар. «Весною»; С. Прокоф'єв. «Вечір»;  П. Чайковський. «Вальс»; В. Косенко. «Казка»; українські троїсті музики (на вибір учителя). Українські народні пісні, веснянки за вибором; танці України і народів світу (козачок, полька, вальс тощо); П.Чайковський. „Дитячий альбом” („Старовинна французька пісенька”, „Вальс” та ін. за вибором); Д.Кабалевський. „Три кити”; С.Прокоф’єв. „Марш”, „Вальс” із балету „Попелюшка”; Є.Юцевич. „Марш”; В.Сильвестров. „Марш”; М.Глінка. „Полька”; М.Лисенко. Пісня Лисички з опери „Коза-дереза”; В.Барвінський. „Сонечко”; Й.Штраус. Вальс „Весняні голоси” (фрагмент); музика у виконанні окремих музичних інструментів, ансамблю сопілкарів, троїстих музик, різних видів оркестрів (обр. укр. нар. мелодій та фрагменти творів за вибором); В.А.Моцарт. „Маленька нічна музика” (фрагмент); П.Чайковський. „Пісня без слів”, „Баба-яга”, „Вальс квітів”; К.Сен-Санс. „Лебідь”, „Слон”; Ф.Шопен. „Полонез” або ін. фортепіанні мініатюри; А.Вівальді. „Літо” (фрагмент концерта у скрипковому й органному виконанні). Й.Брамс "Угорський танок №5"
Орієнтовний матеріал для виконання Леся Горова “Зима”,  Марія Бурмака – Альбом “Для дітей”, Ганна Чубач “Черепаха Аха-Аха”. “Я люблю у лузі квіти”, “Не може заснути малюк”. Б.Фільц. “Морозець”; Я.Степовий. “Сніжинки”, М.Завалішина. “Ми любимо весну”; О.Янушкевич. «Мама і я»; Т.Жупанин. “Рання бджілка”; А.Філіпенко. “Зацвіла в долині”, Я.Степовий.  “Щебетала пташечка”.
Додатковий матеріал для виконання В. Биченко. «Зима»; Р. Кудашева. «Ялинка»; М. Ведмедеря. “На що схожа доброта? ”;  Ю.Рожавська. „Весняночка”; В.Верменич. „Іде весна”; О.Білаш. “Калачі”;  І.Кириліна. „Засмутилось кошеня”; А.Філіпенко. «Біля мами гарно нам»;  В. Гребенюк. «Маленькі наші ноги»; Ж.Колодуб. „Пісенька каченят”; українські народні пісні «Ой минула вже зима», «Іди, іди, дощику»; Б.Фільц.  „Вийшли дітоньки на луг”;  В.Таловиря. “Принесла тепло весна”, “Чалапає дощик”; українські народні пісні “Сопілка”, “Край долини мак”; О.Білаш. “Фіолетові заграви”, “Непосида”; М.Рожко. “Літній піснеграй”. Українські народні пісні „Вийди, вийди, сонечко”, „Корольок”, „Два півники” та ін.; А.Філіпенко. „Ой заграйте, дударики”, „Зяблик”; М.Ведмедеря. „Козачата”; М.Лисенко. Пісня Лисички (з опери „Коза-дереза”); А.Павлюк. „Святковий хоровод”; Т.Попатенко. „Пісенька про пісеньку”; В.Іванников. „Наша мама”; В.Верменич. „Повертайся, ластівко”; білоруська нар. пісня „Савка та Гришка”; М.Ведмедеря. „Моя сопілка”, „Віночок”; Ю.Михайленко. „Грає веснонька!”
Матеріал для музикування  та  виконання в русі Український народний танець “Аркан”;   Е. Сіліньш. «Поїзд»; М. Назарець. “Кіт і мишка”; українська народна пісня “Танок мишей”; А.Вієру. „Кішка і собака”, „Мавпочка”; українські народні пісні “Вийди, вийди, сонечко», «Ой прийшла весна», “Подоляночка”; українські веснянки “Чижик”, «Жайвір прилетів», “Кривий танець”; Н. Май. “Кап-кап”, “Виглядаєм сонечко”;  пісні-ігри  “Іде, іде дід, дід”, „Іди, іди, дощику”;  В.Верховинець. Пісня-гра «Гоп-гоп». Танці "Льонок","Коровай", "Дід і баба", "Город", танці народів світу.
2 КЛАС
Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
Тема  1. Типи музики  Роль композиторів, виконавців і слухачів у створенні, виконанні та слуханні музики. Виражальні засоби,  інтонаційні особливості, відмінності в характері музики маршу, пісні, танцю. Різновиди маршів, пісень, танців. Життєві обставини, за яких звучать марші, пісні, танці.  Поєднання елементів різних типів музики в одному творі. Народна пісня у композиторській творчості. Основні поняття і терміни: пісня, танець, марш, композитор,виконавець,  слухач.	Учень/учениця має уявлення про: Пісню, танець, марш та виражальні засоби спостерігає: за змінами настрою  у творі; розрізняє на слух: маршевість, пісенність, танцювальність у музичних творах; розуміє: зміст музичних творів, які звучали у класі; орієнтується у поняттях: композитор, виконавець, слухач усвідомлює: роль композитора, виконавця, слухача у  створенні, виконанні та сприйманні музики; уміє: визначати настрій  і характер музичних творів різних типів; виразно виконувати пісні; виражати характер і настрій  музики в пластичних рухах; грати на елементарних музичних інструментах; створювати простий ритмічний супровід до пісень;   дотримується правил: поведінки у класі; слухання музики, співу; елементарного музикування.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування характеру музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах, перкусіях та ритмових паличках. Залучення учнів/учениць до оцінки якості співу (власного чи ровесників та ровесниць).
Орієнтовний матеріал для сприймання “Три варіанти маршу”;С.Рахманінов. “Італійська полька”; Є.Адамцевич. “Запорізький марш”; Д.Кабалевський. Д.Шостакович. „Вальс-жарт”; Д.Кабалевський.  “Танець молодого бегемота”; Л.Бетховен. “Бабак”; українська народна пісня в обробці Я.Степового “Лугом іду”; Б.Фільц. “Коломийка”, “Лемківська пісня”;
Додатковий матеріал для сприймання В.Сільвестров. „Марш”; С.Чернецький. «Зустрічний марш»; М.Степаненко. „Танок”;  В.Дяченко. „Лялька танцює”; К.Дебюссі. «Колискова для слона»; Г.Гладков. „Колискова”; П.Чайковський. „Пісня без слів”; українська народна пісня „Гей, не дивуйте”; Ю.Щуровський. «Українська мелодія».  Українські народні пісні й танці, троїсті музики („Козачок” та ін. на вибір); В.Подвала „Музичні загадки”; П.Чайковський. „Дитячий альбом” (пісенні, танцювальні та маршові твори за вибором); Я.Степовий „Колискова”; М.Сільванський „Сумна пісня”, „Комарики”, „Пташка і кицька”; М.Мусоргський. „Гопак” з опери „Сорочинський ярмарок”; П.Чайковський. „Вальс квітів”, „Іспанський танець”, „Марш” із балету „Лускунчик”; Ю.Щуровський „Вечір у степу”; С.Прокоф’єв. „Дощ і веселка”, „Вечір”; М.Степаненко. „Про звірів” (твори за вибором);  М.Лисенко. „Коза-дереза” (фрагмент).
Орієнтовний матеріал для виконання українська народна пісня „Журавель”; Ф.Колесса. “Школяр”; А.Філіпенко. “Веселий музикант”; Д.Кабалевський. Поспівки  «Бім-бом», «В нашім класі»; А.Філіпенко.“Ой заграйте, дударики”.
Додатковий матеріал для виконання Г.Китастий. “Дитяча молитва”; М.Гайворонський. „Мово рідна”; українські народні пісні „Ой на горі жито”;   К.Мясков. «Лісові барабанщики»;  О.Білаш. “Горіховий дощ”, “Нічний гість”; Українські народні пісні („Диби-диби”, Ой, ходила дівчина бережком” та ін.); М.Чембержі. „До побачення, літо”; Ф.Колеса. „Школяр”; М.Катричко. „Два єноти вчили ноти”; французька народна пісня „Пастуша пісня”; В.Гребенюк. „Осінь”; А.Островський. „До, ре, мі, фа, соль...”; пісні з мультфільмів (на вибір).
Матеріал для музикування та виконання в русі Українські народні пісні «Женчичок-бренчичок»; В.Верховинець. Пісні-ігри „Діти і ведмідь”, „Цить, не плач”; „Йшла лисичка по стежинці” (поспівка); С.Рахманінов. “Італійська полька”; українська народна пісня «Дощик»; М.Красєв. „Зайчики”; Троїсті музики (на вибір учителя). В. Верховинець "Диби-диби".
Тема 2.    Виражальне та зображальне в музиці Життя – джерело музичного мистецтва. Виражальні та зображальні можливості музики. Вираження музикою  внутрішнього світу людини (її характеру, настроїв, почуттів, думок). Мова і музика. Зображення музикою різноманітних рухів, певних життєвих подій, картин природи, звукових сигналів тощо. Музика як мистецтво вираження, в якому зображальні деталі відіграють другорядну роль. Основні поняття і терміни: динаміка, вокальна та інструментальна музика.	Учень/учениця має уявлення про: життя як джерело музичного мистецтва; виражальні та зображальні можливості музики; спільні та відмінні риси між мовою і музикою; спостерігає: настрій та характер музичного твору; розуміє: різницю між виражальними та зображальними можливостями музики; зміст музичних творів, які звучали у класі; користується: необхідною музичною термінологією; пояснює: своє враження від музики; порівнює (за допомогою вчителя/вчительки): музичні твори, знаходить в них спільне і відмінне; уміє: визначати емоційний зміст музичних творів, висловлювати свої враження від них; виразно виконувати пісні; оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць; виражати характер і настрій  музики у пластичних рухах;   дотримується правил: поведінки у класі; слухання музики, співу; елементарного музикування.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Пластичне інтонування музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах.  Залучення учнів до оцінки якості співу (власного чи ровесників).
Орієнтовний матеріал для сприймання Л.Бетховен. “Весела. Сумна”, Марш; українська народна пісня в обробці   М. Леонтовича “Дударик”;  Д.Кабалевський. “Три подружки”, „Монтер”; М.Глінка. «Попутна пісня»; М.Римський-Корсаков. “Політ джмеля” з  опери “Казка про царя Салтана”; Е.Гріг. “Ранок” із сюїти “Пер Гюнт”; А.Мігай. ”Зимонька-зима”. М. Мусоргський "Картинки з виставки", П. Чайковський "Баба Яга", "Фея Драже" ..
Додатковий матеріал для сприймання П.Чайковський. «Ранкові роздуми»; М. Лисенко. “Враження від радісного дня”;  Р. Шуман. “Перша втрата”, «Зима»;  В.Дяченко. „Сердитий гном”, В.Самійленко. „Танцювальна”;  М. Сільванський. “Пташка і кицька”; М.Завалишина. „Заводне мишеня”; М. Сільванський.  „Світанок”.   М.Римський-Корсаков. „Політ джмеля”, „Море” (фрагменти);  В.Барвінський. „Горобчик”, „Зайчик”; В.Косенко. „Не хочуть купити ведмедика”, „Купили ведмедика”; Й.С.Бах. „Волинка”; Г.Свиридов. „Дощик”; Ф.Шуберт. „Музичний момент”; М.Шух. „Приємний настрій”; українські колядки, щедрівки за вибором.
Орієнтовний матеріал для виконання Поспівка «В нашім класі»; білоруська народна пісня “Перепілонька”; Поспівка  «Дзвонить дзвінок»; О.Лобова. “Колискова школі”; О.Антоняк. «Як складається пісенька»; А.Житкевич. «Семеро гномів»; М.Шуть. “Сонечко зійшло”;українська щедрівка “Ой сивая тая зозуленька”.  "Два єноти вчили ноти" М. Катричка
Додатковий матеріал для виконання Д.Кабалевський «Різні діти»; В.Лепешко. „Поспішай до школи”; А.Мігай. «Колискова»»;.білоруська народна пісня „Савка і Гришка”; Б.Гірський. „Зайчик”; Українські народні пісні в обробці Я.Степового “Зима і Весна”, „Зайчик”, „Господарство”; М.Завалишина. „Кіт”; О.Білаш. “Окунці-стрибунці”; І.Кириліна. „Розгнівалась на літо зима”; українська народна пісня „Ой хто, хто Миколая любить”; Є.Карпенко. “Морозище”; Т.Димань. “Наколядуйте, діти, доброти”; Б.Фільц. «Під Новий рік». "Ходить по землі Святий Миколай" Слова, музика Лесі Соболевської бразильська народна пісня „Потяг”;  В.Попович. „Зійшов місяць”; М.Ведмедеря. „Різдво”; Т.Попатенко. „Щеня і кошеня”; пісні з мультфільмів, колядки, щедрівки (за вибором). "Зимонька" муз. К.Мяскова, сл. Г.Бойка.
Матеріал для музикування та  виконання в русі Пісня-гра «Бім-бом»; Троїсті музики (на вибір учителя/учительки);  українські народні пісні-ігри „Зайчику”, „Козлик”, „Не сварітеся”, „Старий горобейко”, ”Мишка та кіт”, «Соловеєчку, сватку, сватку»; Д.Кабалевський. „Карусель”;  В.Верховинець. Пісня-гра „Щебетали горобці”.
Тема 3.  Основні музичні жанри  Музична мова як виразник образного змісту творів різних жанрів. Зв’язок музики з іншими видами мистецтва. Дитяча опера. Втілення характерів казкових персонажів у творах різних жанрів. Основні поняття і терміни: п’єса, ансамбль,  хор, опера, інструментальний концерт, мюзикл.	Учень/учениця має  уявлення про: оперу, балет, мюзикл, симфонічний оркестр, інструментальний  концерт,  спостерігає: за змінами настроїв у  музичному творі;  називає: музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів;  порівнює: музичні твори, знаходить у них спільне і відмінне; розуміє: визначення понять: п’єса, опера, балет, мюзикл концерт, ансамбль, оркестр, хор  тощо; зміст музичних творів, які звучали у класі; роль музичної мови як виразника образного змісту твору; пояснює належність твору до певного жанру; вміє: визначати емоційний зміст музичних творів, висловлювати враження від них; висловлювати власне ставлення до музичних творів; виразно виконувати пісні, теми персонажів дитячих опер; оцінювати спів власний  та однокласників; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);  дотримується правил: поведінки у класі; слухання музики, співу; елементарного музикування
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень і тем персонажів дитячих сучасних опер та мюзиклів різного емоційного змісту і характеру. Участь у виконанні фрагменту дитячої опери або мюзиклу з елементами театралізації. Пластичне інтонування характеру музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Залучення учнів до оцінки якості співу (власного чи ровесників).
Орієнтовний матеріал  для сприймання Українські щедрівки і колядки у виконанні народних хорів України; С.Прокоф‘єв. Вальс із балету “Попелюшка” (фрагмент),  сцена з балету “Попелюшка”; П.Чайковський. „Неаполітанська пісенька” (фортепіано), „Неаполітанський танець” із балету „Лебедине озеро”; П.Чайковський. “Танець маленьких лебедів” (фортепіанна п‘єса), українська народна пісня “Журавель”; український народний танок “Козачок”; І.Беркович. Другий концерт для фортепіано з оркестром (ІІ ч., фрагмент); Ж.Бізе. Марш Тореадора з опери «Кармен»; М.Завалишина. “Пісенька друзів” із опери “Коли друзі є”; Сцени з дитячого мюзиклу “Кицин Дім” (С. Бедусенко)
Додатковий матеріал для сприймання М.Сільванський. „Їжачок і соловейко”; П.Чайковський.  Марш; «Вальс снігових пластівців» із балету “Лускунчик”, Л.Дичко. «Весна» з дитячої кантати «Пори року», М.Лисенко.  Фрагменти з опери  «Зима і Весна»- К. Стеценко. Опера “Лисичка, Котик і Півник”. Українські веснянки, заклички, троїсті музики за вибором; Р.Шуман. „Зимою”, „Мелодія”; М.Коваль. „Вовк і семеро козенят”, К.Стеценко. „Лисичка, Котик і Півник” (фрагменти дитячих опер за вибором); Моцарт „Хліб з маслом”; Е Гріг. „Танець Анітри” із сюїти „Пер Гюнт”; Й.Гайдн. Симфонії „Сюрприз”, „Годинник” (фрагменти); Ритмова пісня-гра “Обвісана”.
Орієнтовний матеріал для виконання Марія Бурмака “Хлопчик Помогай”, Леонід Ямковський “Тьоп-Шльоп”, “Мавпа Мавпі Говорила”  М.Коваль. Хор “Семеро козенят”, хор «Цілий день співаєм, граєм», теми Мами-кози і козенят із опери “Вовк і семеро козенят”; українські народні пісні „Гарний танець гопачок”, Л.Дичко. «Весна». Муз. А. Філіпенка, сл. Г. Бойка "Соловейко"
Додатковий матеріал для виконання Б.Фільц. „Скоро сонечко пригріє”; І.Кириліна. “Про сіамського кота”; українська веснянка “Кривий танець”; Я.Степовий. „Зима і весна”; Н.Рубальська «У перші дні весни»; Ю. Михайленко. «Про матусю»; М.Чембержі. “Колискова для мами”; В. Іванников. “Найкраща”; О.Колодуб. “Вишиванка”; А.Кос-Анатольський. „Берізонька”. Українські народні пісні „Танок”, Ой єсть в лісі калина” та ін., веснянки та заклички за вибором; В.Рамм. „Крижана гора”; М.Ведмедеря. „Наша мова”, „Веснянка”; П.Козицький. „А вже красне сонечко”; Я.Дубравін. „Крапельки”; В.Верменич. „Вишиванка”.
Матеріал для музикування та  виконання в русі Українська народна пісня „Горобейко і сестричка”; В.Верховинець. Пісня-гра „Сонечко» українські веснянки: “Просо”; “Огірочки”, “Льон”, “Мак”; М.Коваль. Теми та сцени з опери  “Кицин Дім”.
Тема 4.    Мова музики  Музична мова як виразник образного змісту твору. Елементи музичної мови (мелодія, ритм, метр, лад, темп, тембр, динаміка, регістр тощо). Роль мелодії і супроводу в музичних творах та їх зв’язок із характером музики. Пісенність, танцювальність і маршовість в інструментальних  творах. Симфонічна казка як поєднання елементів літературного твору і музики. Інструменти симфонічного оркестру. Основні музичні поняття і терміни: мелодія, супровід, ритм, метр, темп, тембр, динаміка,  регістр.	Учень/учениця має уявлення про: особливості музичної мови, її елементи; роль та значення мелодії і супроводу в музичних творах; зв’язок між мелодією і характером музики; порівнює: мову музичних творів, знаходить у ній спільне і відмінне; висловлює:  власне ставлення до змісту музичних творів; розуміє: залежність емоційного змісту музики від музичної мови; роль і значення основних засобів  музичної виразності: мелодії, супроводу, ритму, вміє: розрізняти окремі елементи музичної мови; виявляти пісенність, танцювальність, маршовість в інструментальних творах; оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць; виразно виконує: пісні, дотримуючись основних правил співу; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);     дотримується  правил: поведінки у класі, на концерті, в театрі.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту, характеру і будови. Пластичне інтонування характеру музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Інсценування пісні-гри. Залучення учнів до оцінки якості співу (власного чи ровесників/ровесниць).
Орієнтовний матеріал для сприймання Л.Бетховен. «Бабак», «Весела. Сумна»; П.Чайковський. “Кіт у чоботях і Біла кицька” з балету “Спляча красуня”, Танець із кубками з балету «Лебедине озеро»; Р.Шуман. «Перша втрата»; К.Мясковський. «Ніби вальс»; Л.Бетховен. Тема з варіаціями; Ж.Бізе. Марш хлопчиків з опери «Кармен»; Б.Фільц. “Закарпатська новелета № 3 (фрагмент)”; С.Прокоф‘єв. Симфонічна казка “Петя і Вовк” (основні  теми).
Додатковий матеріал для сприймання Українські троїсті музики (на вибором учителя); П.Чайковський. «Пісня жайворонка»; Б.Фільц. “Закарпатська новелета” №4 (фрагмент); Л.Бетховен. „Бабак”; П.Чайковський. „Пісня жайворонка”; А.Хачатурян. „Дитячий альбом” (на вибір); М. Шух. „Весняні передзвони”; А.Рубінштейн. „Мелодія”; М.Степаненко. „Дитячий зошит” (за вибором);  Е.Гріг. „У печері гірського короля”; М.Глінка. „Попутна”; М.Сільванський. „Світанок”, „Ніч на річці”; К.Сен-Санс. «Карнавал тварин» (»Слони», «Золоті рибки», «Королівський марш лева» та інші).
Орієнтовний матеріал для  виконання українська народна пісня “А продай, бабусю, бичка”; українська веснянка “Розлилися води”; українська народна пісня в обробці М.Дремлюги. “Як діждемо літа”; Д.Кабалевський. «Гра в гостей»; .А.Мігай. “Зелений світ”; А.Кос-Анатольський. „Чабанець”.
Додаткові  твори для виконання Українські народні пісні “Пчілка”, “Ой ходила дівчина бережком”; українські веснянки “Ой ти, красна весно”, “Катерина і Василь”, “Вербовая дощечка”;   В.Верменич. “Калинова  пісня”; О.Лобова. “Лине музика літа”; А.Житкевич. «Сопілочка з бузини». Пісні сучасних українскіх авторів (на вибір учителя з репертуару дитячих колективів). Українські народні пісні „Ой, минула вже зима”, веснянки та заклички за вибором; А.Філіпенко. „Зацвіла в долині”, „Соловейко”; Б.Савельєв. „Пограємо в луну”; Н.Рубальська. „Різні барви у природи”; І.Арсєєв. „Гра в слова”; М.Катричко. „Сійся, сійся, дощику”; В.Гребенюк. „Кущ калини”; І.Тучак. „Рідний край”; пісні з мультфільмів (за вибором).
Матеріал для музикування та виконання у русі Я.Степовий. „Засмучений зайчик”; українські веснянки „А вже красне сонечко”, “Соловеєчку, сватку. сватку”, “Травка-муравка”; В.Верховинець. Пісні-ігри „Гляньте, діточки малі”, ”Ой чого ти, метелику”;  Д.Височковська. “Потанцюймо з нами”; А.Житкевич. «Чобітки мої червоні».
3 КЛАС
Тема 1.  Основні властивості музики Пісенність як особливість музики, проникнутої співучістю, мелодійністю, але не обов’язково призначеної для співу. Танцювальність як особливість музики, пронизаної танцювальними ритмами, але не обов’язково призначеної для танців. Маршовість як особливість музики, пройнятої маршовими ритмами, під яку не обов’язково крокувати. Пісенно-маршова і пісенно-танцювальна музика. Пісенність, танцювальність і маршовість в українській народній музиці і композиторських творах. Поняття про увертюру. Основні поняття і терміни: пісенність, танцювальність, маршовість, увертюра,  танцювальна пісня, пісня-марш.	Учень/учениця має уявлення про: пісенність, танцювальність і маршовість як властивості музики; пісенність як особливість музики, не обов’язково призначеної для співу; танцювальність як особливість музики, не обов’язково призначеної для танців; маршовість як особливість музики, під яку не обов’язково крокувати; вміє: диференціювати звуковий потік, виділяти  у творах елементи пісенності, танцювальності й маршовості; оцінювати спів власний  та однокласників; порівнює: жанрові ознаки  музичних творів, знаходить у них спільнейі відмінне; називає: музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів/авторок; висловлює: власне ставлення до змісту музичних творів; виразно виконує: пісні, дотримуючись основних правил співу; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);     дотримується  правил: поведінки у класі, на концерті, в театрі; слухання музики, співу.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Складання виконавського плану пісень. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Залучення учнів/учениць до виконання канонів, оцінювання якості співу (власного чи ровесників/ровесниць). Музикування на дитячих музичних інструментах.
Орієнтовний матеріал для сприймання Ж. Бізе. Увертюра до опери   “Кармен”;                     Р.Щедрін. «Ніч», «Золоті рибки», «Цар Горох» із балету «Горбоконик»; Ф. Шопен. Полонез ля мажор; Е.Гріг. «Ранок» із сюїти  “Пер Гюнт”; Л.Дичко. «Осінь» із дитячої кантати «Пори року». М.Глінка. «Арагонська хота»; Л.Бетховен. Мелодія з ІІІ ч. симфонії № 5; Ф. Шопен. Прелюдії № 7, 20.
Додатковий матеріал для сприймання М.Дремлюга. «Лірична пісня»; . Ж.Колодуб. Гуцульський танець; П.Чайковський. „Танець із кубками” з балету „Лебедине озеро”. Українські народні пісні (колискові, думи та ін.), їх хорові й інструментальні обробки, пісні у виконанні видатних співаків; танцювальна музика різних народів за вибором; М.Вербицький. Державний гімн України; В.А.Моцарт. „Менует” з „Маленької нічної музики”; Ф.Шуберт. Вальс сі мінор, „Військовий марш”; П.Чайковський. „Баркарола”, „Осіння пісня”, „Дитячий альбом” (пісенні, танцювальні, маршові п’єси); Й.Штраус. „Казки Віденського лісу”, „Марш”; Ж.Бізе. „Марш тореадора”, „Циганський танець” із опери „Кармен”; А.Хачатурян. „Адажіо” з балету „Гаяне”; Ф.Мендельсон. „Весільний марш”.
Орієнтовний матеріал для виконання Леся Горова “Всі ми потрібні”, “Відчинилося життя”, “Музика звучить”. українська народна пісня в обробці В. Косенка  «Ой на горі жита много»; Т.Попатенко. „Шпачок прощається”; Л.Дичко. «Пісня про гарний настрій»;
Додатковий матеріал для виконання Я.Степовий. “Літо минулося”; О.Янушкевич. „Ми літо пам’ятаєм”;   С.Файнтух. „Люба, рідна Україно”; Д.Львов-Компанієць. «Дружать діти всієї кулі»; Н..Май. „Дощик”; М.Шуть. «Журавлик»; О.Білаш «Пшениченька»; М.Ведмедеря. „Родинне тепло”; О.Янушкевич. «Я малюю мрію»; Українські народні пісні „Раз, два, три, чотири”, „Ой ходить сон”, „Їхав козак за Дунай” та ін.; В.Лепешко. „Поспішай до школи”; Р.Паулс. „Кашалотик”; О.Антоняк. „Як складається пісенька?”; М.Старокадомський. „Любитель-рибалка”; А.Житкевич. „Семеро гномів”; О.Зозуля. „Осінь”; З.Компанієць. „Пісенька горобчика”; пісні з мультфільмів (на вибір).
Матеріал для музикування та виконання в русі В.Верховинець. Пісні-ігри „Летів горобейчик”,  Я.Степовий. „Вправи з хустинками”; українська народна пісня „Гарний танець гопачок”, Л.Соболевська. „Котячий регтайм”; М.Глінка. «Арагонська хота»; В.Верховинець. Пісня-гра «Шевчик», Р.Щедрін. «Цар Горох» із балету «Горбоконик». Танці різних народів.
Тема 2.   Інтонація Спільність розмовної і музичної мов (посилення і послаблення звучання, чергування сильних і слабких часток, смислові наголоси, паузи).   Запитальні, стверджувальні, окличні інтонації в мові та музиці. Інтонація скоромовки. Ритмічні інтонації. Інтонація як основа музики. Імпровізація. Емоційна виразність музичних інтонацій. Вплив тембру на яскравість інтонації. Основні поняття: інтонація, музична інтонація, імпровізація.	Учень/учениця має уявлення про: спільність розмовної і музичної мов; музичну інтонацію як основу музики; ритмічні інтонації; вплив тембру на яскравість інтонації; порівнює: запитальні, стверджувальні, окличні інтонації, інтонацію скоромовки в мові та музиці; вміє: виявляти характерні інтонації оцінювати спів власний та однокласників/однокласниць; називає: музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів; висловлює: власне ставлення до змісту музичних творів; виразно виконує: пісні, дотримуючись основних правил співу; роль у пісні-грі; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);     дотримується  правил: поведінки у класі, на концерті, в театрі; слухання музики, співу.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Проведення рольових музичних ігор. Інсценування пісень. Участь в обрядах щедрування і колядування.
Орієнтовний матеріал для сприймання С. Прокоф’єв. “Базіка”; Е. Гріг. “Весільний день у Трольхаугені”; В. Косенко. „Гумореска”;     Д. Кабалевський.  “Три подружки”; В. Кирейко.  “Награші Лукаша”  з опери “Лісова пісня”; М. Римський-Корсаков. “Три чуда” з опери «Казка про царя Салтана»; українська народна пісня в обробці  М. Леонтовича “Гра в зайчика”; Л.Дичко. «Зима» з дитячої кантати «Пори року».
Додатковий матеріал для сприймання Ф.Шуберт. „Музичний момент”; Ю.Щуровський. „Розповідь старого кобзаря”; Ж.Колодуб. „Принц і принцеса”; М.Степаненко. „Про звірів”(за вибором учителя); Г.Сасько. „Льодовий палац Снігової королеви”; М.Леонтович. „Щедрик”. В.Косенко. „Пасторальна”, „Колискова”; Я.Степовий. „Колискова”; М.Глінка. Марш Чорномора з опери „Руслан і Людмила”; М.Лисенко. Дума Кобзаря з опери „Тарас Бульба”; Ф.Шуберт. „В путь”, „Форель”; Р.Щедрін. „Пустотливі частівки”; К.В.Глюк. „Мелодія”; Ж.Массне. „Елегія”; М.Лисенко. Календарно-обрядові пісні з опери „Зима і Весна”; колядки, щедрівки за вибором.
Орієнтовний матеріал для виконання Швейцарська народна пісня «Зозулька»; Т.Попатенко. «Щеня і кошеня», «Шпачок прощається»; українська щедрівка «Добрий вечір тобі, пане Господарю!»;
Додаткові  твори для виконання Д.Кабалевський. «Найважче»; М.Назарець. «Їжачок»; А.Мігай. «Господар і діти»; І Кириліна. „Засмутилось кошеня”; І.Шамо. «Зима»; М.Чембержі. «Новорічне свято»; ”.  Т.Димань. «Колядочка»;  Л.Дичко. «Снігуронька»; українські народні пісні  “Свято Миколая”, «Йордань»; українська  щедрівка „Павочка ходить”; українська колядка  “Весело співайте”. Українські народні пісні „Грицю, Грицю, до роботи”, „Господарство” та ін.; В.Маник. „Солодка земля”; М.Ведмедеря. „Україна”; О.Лобова. „Колискова школі”; І.Островерхий. „Ой, щедрівко”; Л.Ященко. „Новорічна пісенька”; Ю.Чичков. „Що новий приносить рік?”; колядки, щедрівки, пісні з мультфільмів (на вибір).
Матеріал для музикування та виконання в русі О.Лазаренко. „Гра з дзвіночками”; українська народна гра «Коза»; білоруська народна пісня «Перепілонька»; Ю.Шутко. „Гра зі скакалкою”; А.Бобир. „Метелиця”.
Тема 3.  Розвиток музики   Музика як мистецтво, що не існує без розвитку. Розвиток музики як процес відображення почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці  та якісному перетворенні. Способи розвитку музики: виконавські, динамічні, жанрові, мелодичні, темпові, темброві. Виконавське рішення музичного твору. Сюжетний розвиток. Інтонаційно-мелодичний розвиток. Варіаційний розвиток. Жанровий розвиток. Ладовий розвиток. Прийоми симфонічного розвитку. Багатогранність розвитку музики. Обряди зустрічі весни. Народні пісні-веснянки. Основні поняття і терміни: розвиток музики, прийоми розвитку, жанр,  лад ( мажор, мінор).	Учень/учениця має уявлення про: музику як мистецтво, що не існує без розвитку; прийоми розвитку музики; сюжетний розвиток; інтонаційно-мелодичний розвиток; варіаційний розвиток; жанровий розвиток; ладовий розвиток; прийоми симфонічного розвитку; порівнює: різні прийоми розвитку музики; називає: музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів/авторок; висловлює: власне ставлення до змісту музичних творів; вміє: оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць; виразно виконує: пісні, дотримуючись основних правил співу; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);      дотримується  правил: поведінки у класі, на концерті, в театрі; слухання музики, співу.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Інсценування пісень. Імпровізація мелодій на тексти лічилок, забавлянок, дражнилок тощо.
Орієнтовний матеріал  для сприймання Ф.Шуберт. Марш; Р.Щедрін. «Купання в котлах» із балету «Горбоконик»; . М. Лисенко. Хор “А вже весна” з опери “Зима і весна”; П.Чайковський. Фінал ІV симфонії (фрагмент); М.Завадський. «Шумка»; Ф.Шуберт. Вальс. Алегрето; Е. Гріг. “Навесні”; Е. Гріг. “У печері гірського короля”.
Додатковий матеріал для сприймання Г.Сасько. „Весняний дощик”; К.Віленський „Весняночка”; К.М’ясков. «Український танець»; Ф.Шопен. Вальси (на вибір учителя/учительки). дует Одарки і Карася з опери "Запорожець за Дунаєм",. М. де-Фалья "Танець вогню"; М.Мусоргський - Ніч на Лисій горі (Фрагмент); О.Бородін "Половецькі танці", М.Равель "Болеро". Ф.Шопен. Мазурки до мажор, ля мінор, сі-бемоль мажор, Полонез ля мажор; Й.Брамс. „Угорський танець” (за вибором); Й.С.Бах. „Менует”; Т.Альбіноні. „Адажіо”; С.Рахманінов. „Італійська полька”; Д.Шостакович. „Вальс-жарт”; М.Завадський. „Українська шумка”; А.Коломієць. „Український танок”, „Балетна сценка”; Г.Татарченко. „Гей, ви, козаченьки”; П.Майборода. Марш („Засвіт встали козаченьки”).
Орієнтовний матеріал для виконання Л. Кніппер. “Чому ведмідь взимку спить”; І. Арсєєв. “Гра в слова”; українська народна пісня “Грицю, Грицю, до роботи”; російська народна пісня «У полі береза стояла»; М.Катричко. «Подарунок мамі»;  Т.Димань. «Писанка».
Додатковий матеріал для виконання Т.Шутенко. „Вальс сніжинок”; В Сокальський. “Голочка”; М.Катричко. „Одуд дудочку зробив”;  М. Рожко. “Добра казка”; В.Дем’янишин. „Пісенька про вишеньку”. Українські народні пісні, веснянки, заклички („Щебетала пташечка”, „Подоляночка”, „Вийшли в поле косарі” та ін.); Л.Кніпер. „Чому ведмідь взимку спить”; А.Житкевич. „Чобітки мої червоні”; О.Зозуля. „А метелиця”; польська народна пісня „Зозуля”; чеська народна пісня-танець „Полька”; І.Островерхий. „Танцювало дощенятко”; Б.Фільц. „Танок сорок”; В.Гребенюк. „Матусю рідненька”; пісні з мультфільмів (за вибором).
Матеріал для музикування та  виконання у русі В.Верховинець. Пісня-гра «Сива шапка»; А.Павлюк. „Святковий хоровод”; українська веснянка «Вийди, вийди, Іванку»; українські троїсті музики (на вибір учителя);  українські народні пісні „Король по городу ходить”, „Каша”; Я.Степовий. „Ой на горі льон”.
Тема 4. Музична форма  Форма музичного твору. Рондо.Варіації. Куплетна форма. Найважливіші принципи будови музики: повторення (просте, змінене – варіативне) і контраст. Основні поняття і терміни: музична форма, рондо, варіації, куплетна форма.	Учень/учениця має уявлення про: музичну форму, контраст. рондо і варіації; куплетну форму; називає: музичні твори, що звучали у  класі, та їх авторів/авторок; обґрунтовує: форму музичного твору; висловлює: власне ставлення до змісту музичних творів; вміє: оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць; виразно виконує: пісні, дотримуючись основних правил співу; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);     дотримується  правил: поведінки у класі, на концерті, в театрі; слухання музики, співу.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Інсценування пісень. Створення «Класного рондо». Створення варіації на тему пісні „Ой на горі жито”. Ведення хороводів.
Орієнтовний матеріал для сприймання Е Гріг. “Пісня Сольвейг” і „Танець Анітри” із сюїти „Пер Гюнт”; В. Моцарт. “Рондо в турецькому стилі”; М.Різоль. Варіації на тему української народної пісні “Ой на горі жито”; Л.Дичко. «Літо» з дитячої кантати «Пори року».
Додатковий  матеріал для сприймання М. Лисенко.  Експромт  ля мінор; Ф.Шопен. Мазурки (на вибір учителя); Б.Фільц. «Весняне рондо»; А. Шведко. Варіації на тему української народної пісні „Женчичок-бренчичок”; І. Левицький. “Українська рапсодія”. Українська народна пісня „Діду мій, дударику” в обробці М.Леонтовича; Ф.Мендельсон. „Пісня без слів” (за вибором); Е.Гріг. „Ранок”; Дж.Верді. Марш із опери „Аїда”; Ф.Шопен. „Ноктюрн”; Т.Альбіноні. „Адажіо”; Й.Пахельбель. „Канон”; М.Різоль. Варіації на тему української народної пісні „Їхав козак за Дунай”; Р.Щедрін. „Ніч”, „Золоті рибки”, „Цар Горох” з балету „Горбоконик”; М.Колесса. „В горах”.
Орієнтовний матеріал для виконання Французька народна пісня “Пастух”; М. Катричко.  “Писанка”; «Класне рондо»; М.Ведмедеря. «Природа просить порятунку»; українська народна пісня “Соловеєчку, сватку, сватку”; українська народна пісня в обробці К.Стеценка „Ой на горі жито”; Т.Попатенко. «Ось яка бабуся».
Додатковий матеріал для виконання Ю.Михайленко. «Грає веснонька»; А.Житкевич. «Ой весно, весно»; Р.Бойко. Хор «Світи нам, сонечко» з опери «Пісенька в лісі»; М.Рожко. «Кольорове свято»;  українські веснянки “Жучок”, „Скочила коза з воза”; Б Фільц. “Жук-жученко”; П.Синявський. «Місячний човник». Українські народні пісні, веснянки, заклички  „Зірвалася хуртовина” та ін.); стрілецька пісня „Гей, там на горі Січ іде”; естонська народна пісня „У кожного свій музичний інструмент”; І.Тучак. „Добридень, Україно”; О.Лобова. „Лине музика літа”; пісні з мультфільмів (за вибором).
Матеріал для музикування  та виконання в русі Українські троїсті музики (на вибір учителя);  українські народні пісні „Мости”;  В.Верховинець. Пісні-ігри „У вишневому садочку”, „Шум”; А.Філіпенко. „Пісня веселки”.
4 КЛАС
Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
Тема  1. Музика мого народу Джерела і традиції української народної музичної творчості. Колискова пісня. Дитячий фольклор (дражнили, лічилки, забавлянки). Календарно-обрядові пісні: жниварські пісні (зажинкові, власне жниварські, обжинкові), колядки і щедрівки, їх особливості. Жартівливі й жартівливо-танцювальні пісні, коломийки. Троїсті музики. Історичні пісні, українська народна дума. Ліричні пісні. Найхарактерніші риси української народної музики: наспівність, яскрава емоційність,  ліричність. Музика народна і професійна. Українська народнопісенна творчість як джерело професійної музики та окраса духовної культури. Сучасна українська музика, виконавці і композитори, Основні поняття і терміни: календарно-обрядова пісня, колядка, щедрівка, жартівливо-танцювальна пісня, коломийка, історична пісня, дума, лірична пісня.	Учень/учениця має уявлення про: джерела і традиції української народної музичної творчості; найхарактерніші риси української народної музики; спільне й відмінне в народній та професійній творчості; колискові пісні й дитячий фольклор; календарно-обрядові пісні; троїсті музики як тип інструментального ансамблю; жартівливі й жартівливо-танцювальні пісні, коломийки; історичні та ліричні пісні; українську народу думу;  називає: музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів/авторок; порівнює: сучасні, народні й професійні пісні; обґрунтовує: належність пісні до народної, професійної або  професійної в народному дусі; висловлює: власне ставлення до змісту музичних творів; вміє: оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць; виразно виконує: пісні, дотримуючись основних правил співу; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);      дотримується  правил: поведінки у класі, на концерті, в театрі; слухання музики, співу.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Виконання пісень із підголосками. Театралізація дитячих музичних розваг (дражнилок, лічилок, забавлянок).
Орієнтовний матеріал для сприймання М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”; Державний Гімн України (участь у виконанні ); пісні з репертуару сучасних виконавців ( на вибір учителя) «Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту»; М. Лисенко. “Елегія”,  «Зоре моя вечірняя (зіставлення композиторської пісні Я.Степового і народної); українські колискові пісні «Повішу я колисочку», “Ой ходить сон коло вікон”;. К.Стеценко. «Вечірня пісня»; українські троїсті музики (на вибір учителя ); українські щедрівки “Чи дома, дома”, “Слава нашим господарям”; К.Меладзе. «Квітка-душа» (у виконанні Ніни Матвієнко).
Додатковий матеріал для сприймання В.Філіпенко . «Поле моє, поле»; українська історична пісня  «Ой на горі та й женці жнуть»; М.Лисенко. Хор „Гей, не дивуйте” з опери „Тарас Бульба”; українські народні думи «Пісня про Устима Кармелюка», “Батьку Хмелю”; В.Кушпет. “Кобзарська дума”; Д.Бортнянський. Соната до мажор; В Лепешко. «Кобзарська слава»; М.Вериківський, «Пісня кобзаря»  з опери  «Гайдамаки»; український народний танець «Метелиця»; К.Данькевич. «Метелиця» з балету «Лілея»;  С.Гулак-Артемовський. «Танці з опери “Запорожець за Дунаєм”. Вокальні й інструментальні обробки українських народних пісень і танців, троїсті музики (за вибором); пісні сучасних українських композиторів; І.Шамо. „Гуцульські акварелі” (фрагмент); фрагменти дитячих опер за вибором (М.Лисенко. „Коза-дереза”, „Пан Коцький”; М.Коваль. „Вовк і семеро козенят”; К.Стеценко. „Лисичка, Котик і Півник”, „Івасик-Телесик”); Ю.Щуровський. „Музичний калейдоскоп” („Волинка”, „Шарманка” та ін.); Г.Майборода. „Гуцульська рапсодія”; І.Шамо. Прелюдія фа-дієз мінор, „Картини російський живописців” (за вибором); П.Чайковський. „Підсніжник”, „Думка”; М.Лисенко. „Баркарола”, хор „А вже весна” з опери „Зима і весна”; А.Штогаренко. „Вірменські ескізи”; Б.Фільц. „Весняне рондо”; Л.Бетховен. „Турецький марш”, „Варіації на українські теми”; Є.Адамцевич. „Запорозький марш”; українські колядки, щедрівки за вибором.
Орієнтовний матеріал для  виконання М.Ведмедеря. «Це моя Україна»; українські народні пісні «Вийшли в поле косарі»,  «Ой на горі та й женці жнуть»; українська народна пісня «Котику сіренький»; М.Катричко. «Рідна мова»; Л.Попернацький. «Україно-світ»; українські щедрівки “Ой рано-рано кури запіли”, “Прийшли щедрувати”; українська народна пісня “Забілів від снігу гай”.
Додатковий матеріал для виконання М.Мельник. „Україно-дівчино”; М.Рожко. «Рідня»; українські жниварські пісні “В понеділок раненько”, “А вже сонце котиться”; М.Ведмедеря. «Здрастуй,  вересень»; Л.Дичко. «Сонце і ледачий учень»; О.Лобова.  «Прощання з журавлями»; А.Мігай. «Сім нот»; М.Іванников. „Відлетіли журавлі”; В.Мураделі. «Шкільна стежинка»; українська народна пісня “Ой гиля, гиля, гусоньки, на став”; М.Рожко. «Радість»; О.Янушкевич. «Дитинства світ»; П.Майборода. «Пісня допитливих» із кінофільму «Абітурієнтка»;  Т.Попатенко. «Новорічна полька»; українські колядки та щедрівки «Ой чи є, чи нема»; «Котився хміль з-під города»; «Місяченьку, мій братику»; «Тече річка невеличка». Українські народні пісні  „Ой на горі та й женці жнуть”, „Заграй мені, скрипалю”, „Верховино, світку ти наш” та ін., колядки, щедрівки (за вибором); М.Ведмедеря. „Здрастуй, школо!”, „Осінь”; О.Злотник. „Музика рідного дому”; О.Лобова. „Вперше Осінь йшла до школи”, „Прощання з журавлями”; М.Глінка. „Не щебечи, соловейку”; О.Хромушин. „Що таке калюжа?”; В.Прихожай. „Нічні музики”; Н.Вересокіна. „Колискова”; С.Гаврилов. „Навчайте мене музики”; М.Матвєєв. „Як лікували бегемота”; Є.Карпенко. „Їжачки зелені”; С.Ткачук. „Вітаємо з Різдвом”; пісні з мультфільмів.
Матеріал для музикування та виконання в русі Троїсті музики (на вибір учителя);  українські народні пісні „Танцювати починаймо”, Ю.Рожавська «Коломийка»; українські народні пісні-ігри в обробці Ж.Колодуб. «Фрікель, нікель», “Йшла зозуля мимо саду”, «Котилася торба»; українська народна пісня в обробці М.Леонтовича «Коза»; В.Верховинець. Вертеп. Пісня-гра „Маланка”.
Тема  2. Музика єднає світ Пісні народів світу. Танці народів світу.  Обрядові пісні у різних народів. Жанр обробки народних пісень. Взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів. Основні поняття і терміни: мазурка, полька, баркарола,  розспів, багатоголосся	Учень/учениця має уявлення про: народну музику і композиторські твори різних народів. календарно-обрядові пісні різних народів називає: музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів; порівнює: пісні різних народів на спільну тематику або сюжети; висловлює: власне ставлення до народної музики різних народів; вміє: оцінювати спів власний  та однокласників; Створювати темброво-ритмічний супровід до  класичних, сучасних та народних творів, танців, створення театралізацій. виразно виконує: пісні, дотримуючись основних правил співу; користується: музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);      дотримується  правил: поведінки у класі, на концерті, в театрі;  слухання музики, співу.
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців, театралізованих міні-дійств.
Орієнтовний матеріал для сприймання Українська народна пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”; П. Чайковський. Фінал Першого концерту для фортепіано з оркестром (фрагмент); О.Хромушин. «Фантазія на теми українських народних пісень»; Р. Щедрін. “Пустотливі частівки”; білоруська народна пісня «Бульба»; К. М’ясков. “Білоруський танець”, народні танці «Молдовеняска»; «Лезгінка»; А. Хачатурян. Гопак із балету “Гаяне”; Д. Гершвін. “Колискова” з опери “Поргі та Бесс”; болгарська народна пісня «Посадив я полин»; М.Глінка. «Венеціанська ніч»; М. Лисенко.  “Баркарола”; В. А. Моцарт. Варіації на тему французької пісні; С.Рахманінов. «Італійська полька»; З.Кодай. «Чардаш»; Й.Брамс. Угорський танець №2; В. А. Моцарт. Рондо в турецькому стилі;  українська народна пісня «Їхав козак за Дунай»; Л.Бетховен. Варіації на українські теми;  Д.Кабалевський. Варіації на японську народну тему; Ф. Шопен. Мазурка ля мінор; Я.Сібеліус. «Фінляндія»; Д.Кабалевський. Празький концерт.
Додатковий матеріал для сприймання С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром (фрагмент) у виконанні Юджи Ванг (неймовірна техніка виконання, неперевершене враження); Ж.Колодуб. „Троїсті музики»; К. М’ясков. «Литовський танець», «Туркменський танець»; латиська народна пісня «Вій, вітерець», естонський народний танець «Тульяк»; А.Штогаренко. «Вірменські ескізи»; В.А. Моцарт.  Симфонія соль мінор (перша частина, фрагмент); Є. Станкович. Купальський танок “Марина”. Український фольклор, пісні й танці різних народів світу (за вибором); А.Вівальді. „Зима” (фрагмент); О.Аляб’єв. „Соловей”; В.А.Моцарт. „Романс” із „Маленької нічної музики”; П.Чайковський. „Танець феї Драже” з балету „Лускунчик”, „Танець маленьких лебедів” із балету „Лебедине озеро”; Четверта симфонія (фрагмент фіналу); Й.С.Бах. Прелюдії до мажор, до мінор (з І т. „Добре темперованого клавіру”);  Ф.Шопен. Прелюдії №№ 4, 7 (або інші фортепіанні мініатюри за вибором); Н.Паганіні. „Кампанелла”, Каприс № 24; К.Дебюссі. „Маленький пастух”, „Ляльковий кек-уок” (із сюїти „Дитячий куточок”); К.Сен-Санс. „Карнавал тварин” (за вибором); Й.Гайдн. Симфонії „Сюрприз”, „Годинник” (фрагменти); М.Глінка. „Іспанська увертюра” № 1; Ж.Бізе. „Хабанера” з опери „Кармен”; П.Чайковський. „Підсніжник”, „Неаполітанська пісенька”, „Неаполітанський танець”, Перший концерт для фортепіано з оркестром (фінал); О.Аляб’єв-Ф.Ліст. „Соловей”; С.Рахманінов. „Богородице, діво, радуйся”, „Рапсодія на тему Паганіні”; Й.С.Бах-Ш.Гуно. „Аве Марія”; Г.Аллегрі. „Mізерере”; А.Вівальді „Гроза”; В.Мей „Шторм”; Л.Бетховен. „Турецький марш”; В.А.Моцарт. „Турецький марш”; Й.Штраус. „Російський марш”; А.Хачатурян. „Гопак” з балету „Гаяне”; М.Сільванський. Варіації на тему української народної пісні „А вже весна”; Л.Ревуцький. „Веснянка”.
Орієнтовний матеріал для виконання М. Глінка. “Гуде вітер вельми в полі”; українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»; пісні з репертуару сучасних українских виконавців (на вибір); Е. Гріг. “Захід сонця”; чеська народна пісня “Полька”;  японська народна пісня “Вишня”;  польська народна пісня «Жайворонок»; естонська нар. пісня«У кожного свій музичний інструмент», білоруський народний танець-пісня „Бульба”;
Додатковий матеріал для виконання латиська народна пісня “Півник”; естонська народна пісня „Зозуля”; грузинська народна пісня «Світлячок»; туркменська народна пісня «Метелик»; О.Янушкевич. «День народження у  мами»; українські народні пісні  «Прийшла весна з квітами», «Ой весна,  весна, та й весняночка»; німецька народна пісня „Музиканти”; А.Житкевич. «Перестук»; Р.Бойко. «Річкова прохолода» із циклу «Пісні в стилі різних народів». Українські народні пісні, веснянки та гаївки („Соловеєчку, сватку, сватку”, „А вже весна” та ін.);  французька народна пісня „Каде Руссель”; М.Лисенко. „А вже весна, а вже красна”; Є.Бондаренко. „Співаночка-весняночка”; О.Злотник. „Мамина пісня”; М.Ведмедеря. „Молитва”, „Це моя Україна”;  Є.Карпенко. „Зернятко”; В.А.Моцарт-Б.Фліс. „Колискова”; А.Житкевич. „Сопілочко з бузини”; І.Кириліна. „Засмутилось кошеня”; М.Катричко. „Найкраще місце на землі”; пісні з мультфільмів (за вибором).
Матеріал для музикування та виконання в русі Троїсті музики (на вибір учителя);  пісні з репертуару сучасних виконавців (на вибір)

Завдання для закріплення та самоперевірки

1. Визначити тематизм програми.

2. Зробити порівняльний аналіз програми "Музичне виховання" 2005 року і 2018 року видання.

Посилання

http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3426/1/Lobach13.pdf 

Завдання на четвертий тиждень карантину

Тема: "Планування уроків мистецтва і музичних занять"

План

1. Використання творчих завдань на уроках музичного мистецтва.

2. Створення ритмічної партитури для дитячих музичних інструментів.

Завдання для закріплення та самоперевірки

1. Наведіть прийоми зразків творчості в різних видах музичної діяльності учнів, а саме: в поспівках, розучування пісні, теоретичному матеріалі, в слуханні музики, музично-ритмічних вправах, гри на дитячих музичних інструментах.

2. Створити мелодію імені для кожного учня.

3. Передати інтонацію і різні почуття:.сум, радість, впевненість, спокій, схвильованість.

4. На дитячих музичних інстументах створити звукові сигнали наприклад: машин, або цокання годинників, що утворюють характерну інтонацію.

Посилання

https://hm-rmk.ucoz.ru/pedvustavka/rozsoshanskij_dnz_2.pdf

Завдання на п'ятий тиждень карантину

Тема: "Планування уроків мистецтва і музичних занять"

План

1. Планування уроків музичного мистецтва і музичних занять.

2. Гра на дитячих музичних інструментах.

3. Репертуар згідно програм "Музичне мистецтво" і "Мистецтво".

Завдання для закріплення та самоперевірки

1. Створити ритмічну партитуру у розмірі 2/4 з чотирьох тактів, викоритсовуючи половинні, четвертні, восьмі тривалості.

2. Створити ритмічну партитуру у розмірі 3/4 з чотирьох тактів, використовуючи половинні, четвертні, восьмі тривалості.

3. Створити ритмічну партитуру у розмірі 4/4 з чотирьох тактів, використовоючи половинні, четвертні, восьмі тривалості.

4. Створити власний ритмічний супровід до пісні "Ой, ходила дівчинка бережком".

Посилання

torage.piter.com/upload/contents/978549600201/978549600201_p.pdf

https://subject.com.ua/lesson/music/5_8klas/57.html

Завдання на шостий тиждень карантину

Тема : "Гра на дитячих музичних інтсрументах"

План

1. Шкільні пісні.

2. Поспівки,

3. Канони.

4. Репертуар згідно програм "Музичне мистецтво"

Завдання для закріплення та самоперевірки

1. Зробити класифікацію дитячих музичних інструментів, які використовуються на уроках музики в початкових класах.

2. Наведіть приклади дитячих ударних музитчних інструментів,  способи звукодобування на них.

3. Назвіть дитячі музичні іграшки з фіксованою мелодією, способи звукодобування на них.

Посилання

https://studfile.net/preview/5110849/page:2/

Завдання на сьомий тиждень карантину

Тема: " Музика, як вид мистецтва"

                                                    План

1. Поняття про жанр музичного мистецтва.

2. Поняття про види музичного мистецтва.

3. Основні жанри сучасної музики.

Завдання для закріплення та самоперевірки

1. Дайте короткі визначення таким жанрам сучасної музики:

- поп музика;

- диско;

- транс;

- хаус;

- техно;

- рок.

2. Який стиль музики поєднує в собі африканську і європейську культуру.

3. Визначте основні особливості поп музики.

4. Наведіть приклади музичних творів написаних в жанрі поп музики та в жанрі диско.

Завдання на восьмий тиждень карантину

Тема: " Народна музика і використання її творчості композиторів".

                                        План

1. Обрядовий фольклор, епос, лірика.

2. Розваги.

3. Сучасні народні пісні.

4. Взаємозвязок народної і професійної музики.

5. Обробка композиторами народних пісень і складння ними збірок. 

Завдання для закріплення та самоперевірки.

1. Наведіть приклади музичних творів українських композиторів: М. Леонтовича, Д. Бортнятського, М.Лисенко, П.Сокальського, М. Калачевського з використанням народної музики.

Завдання на дев'ятий  тиждень карантину

Тема: " Камерна музика"

                                       План.

1. Вокальна та інструментальна музика.

2. Види камерної вокальної музики (пісня, романс, балада, арія).

3. Пісні та їх види: народна, масова, лірична, естрадна.

4. Камерна інструментальна музика та їх різні жанри (п'єса, етюд, вальс, прилюдія, ноктюрн, сюїта, соната).

5. Танцювальна музика (балетна, народна).

6. Танець ( вальс, мазурка, полька, гопак, кроков'як, фокстрот, танго).

7. Марші.

Завдання для закріплення та самоперевірки.

1. Наведіть приклади камерної вокальної музики ( романс, балада, арія).

2. Наведіть приклади камерної інструментальної музики (етюд, прилюдія, ноктюрн, сюїта).

3. В якому музичному розмірі написані вальс, мазурка, форстрот, танго, краков'як.

Завдання на десятий  тиждень карантину

Тема: "Хорове мистецтво".

                                            План.

1. Хор. Хорове мистецтво.

2. Різні типи виконання.

3. Твори для різного складу виконанвців.

4. Кантата, ораторія.

Завдання для закріплення та самоперевірки.

1. Наведіть приклади хорових творів для дитячого, жіночого, чоловічого та змішаного колективів.

2. Наведіть приклади музичних творів написаного у формі кантата.

3. Наведіть приклади музичного твору написаного у формі ораторія.

Завдання на одинадцятий  тиждень карантину

Тема: " Симфонічна музика"

                                             План.

1. Твори для симфонічного оркестру.

2. Глибина змісту, складність, багатоплановість задуму, симфонічного твору.

3. Симфонічний оркестр, види симфонічної музики ( симфонія, увертюра, концерт, сюїта, поема, фантазія, рапсодія).

Завдання для закріплення та самоперевірки.

1. Наведіть приклади симфонічної музики (симфонія, увертюра, концерт, сюїта, поема, фантазія, рапсодія).

Завдання на дванадцятий тиждень карантину

Тема: " Опера - музично-театральний твір"

                                         План.

1. Арії, речетативи, вокальні ансамблі, хори в опері.

2. Різновиди опери: історична, епічна, героїчна, народно-казкова, лірико-побутова.

Завдання для закріплення та самоперевірки.

1. Наведіть приклади опер історична і епічна, схожі та відміння риси цих опер.

2. Наведіть приклади опер народно-казкова і лірично-побутова, схожі та відмінні риси цих опер.